Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Укрриба" (далі – ДП "Укрриба"), державного підприємства "Азовський центр ПівденНІРО", третя особа – Державний комітет рибного господарства Міністерства аграрної політики України (далі - Держкомрибгосп України), про визнання трудового договору укладеним, стягнення заборгованості із заробітної плати, заробітної плати за час вимушеного простою та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 3 вересня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 16 липня 2007 року він працював на посаді головного рибовода науково-дослідної бази "Сиваш" ДП "Азовський центр ПівденНІРО" (далі – НДБ "Сиваш"). Наказом Держкомрибгоспу України від 23 липня 2007 року № 150 створено комісію з приймання-передачі державного майна НДБ "Сиваш" від ДП "Азовський центр ПівденНІРО" до державного ДП "Укрриба" з вимогою забезпечити переведення та працевлаштування працівників НДБ "Сиваш" відповідно до трудового законодавства України.

Після передачі НДБ "Сиваш" у підпорядкування ДП "Укрриба" ОСОБА_6 продовжував виконувати обов’язки головного рибовода.

Починаючи з жовтня 2007 року, ДП "Укрриба" не виплачує йому заробітну плату, а з листопада 2007 року структурний підрозділ НДБ "Сіваш" фактично знаходиться в простої.

Після доповнення та уточнення позовних вимог ОСОБА_6 просив визнати, що 27 липня 2007 року між ним і ДП "Укрриба" укладено трудовий договір і його було допущено до роботи на посаді рибовода НДБ "Сиваш" ДП "Укрриба"; стягнути з ДП "Укрриба" на його користь заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в сумі 1 535 грн. 35 коп., заробітну плату за час вимушеного простою з листопада 2007 року до 31 березня 2009 року в сумі 8 тис. грн., моральну шкоду в сумі 1 500 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 200 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 квітня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано, що 27 липня 2007 року між ОСОБА_6 та ДП "Укрриба" було укладено трудовий договір і його було допущено до роботи на посаді головного рибовода НДБ "Сиваш" ДП "Укрриба"; стягнуто з ДП "Укрриба" на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в сумі 1 535 грн. 35 коп., заробітну плату за час вимушеного простою з листопада 2007 року до 31 березня 2009 року в сумі 8 тис. грн., на відшкодування моральної шкоди 1 500 грн., 200 грн. витрат на правову допомогу. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 3 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ДП "Азовський центр ПівденНІРО" на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в розмірі 1 535 грн. 35 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що 26 листопада 2007 року НДБ "Сиваш" як відокремлений структурний підрозділ ДП "Укрриба" ліквідовано, унаслідок чого дія трудового договору з ОСОБА_6 припинилася.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Частина 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) встановлює принцип правонаступництва в трудових правовідносинах у разі реорганізації юридичної особи.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується, тобто в перелічених випадках звільнення працівників із цих підстав не повинне здійснюватися.

Звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в такому випадку можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Судами встановлено, що відповідно до Положення про НДБ "Сиваш", затвердженого наказом ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" від 17 серпня 2004 року №106, НДБ "Сиваш" є відокремленим структурним підрозділом ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" без права юридичної особи, керівництво якою здійснює директор, який призначається й звільняється ДП "Азовський центр "ПівденНІРО".

З 16 липня 2007 року ОСОБА_6 працював на посаді головного рибовода НДБ "Сиваш" ДП "Азовський центр ПівденНІРО" Держкомрибгоспу України.

Наказом голови Держкомрибгоспу України від 23 липня 2007 року № 150 змінено підпорядкування НДБ "Сиваш" з ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на ДП "Укрриба" шляхом приймання-передачі державного майна структурного підрозділу, його майнових прав і зобов’язань станом на 16 липня 2007 року з балансу ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на баланс ДП "Укрриба".

Пунктом 3.1 зазначеного наказу передбачено забезпечення переведення та працевлаштування працівників НДБ "Сиваш" відповідно до трудового законодавства України, виконання якого покладено на голову комісії з приймання-передачі ОСОБА_7

Відповідно до п. 4 цього наказу встановлено, що ДП "Укрриба" є правонаступником ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" у частині майнових прав та обов’язків НДБ "Сиваш".

Згідно з Положенням про НДБ "Сиваш" його ліквідація й реорганізація здійснюється за рішенням галузевого органу управління майном з участю трудового колективу або арбітражного суду; при ліквідації робітникам, які звільняються, гарантується забезпечення їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства.

Порядок звільнення працівників унаслідок змін в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідації, передбачений, зокрема, ст. ст. 40, 42, 49-2, 116 КЗпП України й застосовується до працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності.

За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що 26 листопада 2007 року НДБ "Сиваш" було ліквідовано, а тому дія трудового договору з ОСОБА_6 припинилася, не ґрунтується на матеріалах справи й вимогах закону

Задовольняючи позов ОСОБА_6 про визнання трудового договору з ДП "Украриба" укладеним, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що на підставі наказу голови Держкомрибгоспу України від 23 липня 2007 року № 150 змінено підпорядкування НДБ "Сиваш" шляхом його передачі від ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" до ДП "Укрриба" (з моменту затвердження 28 липня 2007 року акта приймання-передачі), унаслідок чого всі права та обов’язки попередника щодо НДБ "Сиваш" перейшли до ДП "Укрриба", що у свою чергу не припинило дію трудового договору (контракту) з ОСОБА_6

Суд першої інстанції виходячи з обставин зміни підпорядкування НДБ "Сиваш" та змісту п. 4 наказу від 23 липня 2007 року дійшов обґрунтованого висновку про те, що відбулася не ліквідація, а реорганізація шляхом виділення структурного підрозділу з підпорядкування ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" з передачею його в підпорядкування ДП "Укрриба" з покладенням на останнього як правонаступника майнових прав та обов’язків попередника, у тому числі в трудових відносинах.

За таких обставин дія укладеного з ОСОБА_6 трудового договору продовжується й після зміни підпорядкування НДБ "Сиваш" і є обов’язковою для ДП "Укрриба".

Судом першої інстанції встановлено, що до жовтня 2007 року ОСОБА_6 відповідно до трудового договору виконував обов’язки головного рибовода НДБ "Сиваш", яка функціонувала у складі ДП "Укрриба", і отримував заробітну плату.

З листопада 2007 року до 31 березня 2009 року НДБ "Сиваш" перебувала в стані простою, оскільки ДП "Укрриба", у підпорядкуванні якого вона знаходилась, не розроблялись і не видавалися будь-які виробничо-наукові завдання та програми, які б забезпечували діяльність цього структурного підрозділу.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і дійшов обґрунтованого висновку на підставі ст. ст. 94, 113, 237? КЗпП України (322-08) та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати" (2050-14) про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції; у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає неправильними висновки місцевого суду; не встановив та не зазначив у рішенні, у чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду відповідно до положень ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 3 вересня 2009 року скасувати, рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 квітня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.