ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор’євої Л.І.,
суддів: Пшонки М.П., Данчука В.Г.,
Охрімчук Л.І., Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист прав споживача за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист прав споживача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 червня 2008 року він придбав у відповідача мобільний термінал марки NOKIA 6300 вартістю 1 090 грн. Оскільки куплений товар за своїми функціональними можливостями його не влаштував, 27 червня 2008 року він звернувся із заявою про заміну придбаного товару. Отримавши відмову, позивач просив зобов’язати відповідача повернути йому сплачені за товар гроші в сумі 1 090 грн. і стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. У процесі розгляду справи 10 червня 2009 року ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги і просив зобов’язати відповідача замінити товар на такий же або аналогічний товар.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 800 грн. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що придбаний позивачем телефон є товаром належної якості і не має істотних недоліків.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" (506-2002-п) у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов’язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу.
Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою N 6-гарант.
Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.
Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2008 року ОСОБА_3 придбав у відповідача мобільний термінал марки NOKIA 6300 вартістю 1 090 грн. (а. с. 7).
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 5 лютого 2009 року (а. с. 43-47)) телефон не використовувався, втручання в його роботу не виявлено, але він має дефект у вигляді слідів вологи, які можуть заважати його роботі.
Проте з додаткового висновку експерта від 7 травня 2009 року вбачається, що виявлені сліди вологи у цьому телефоні не є істотним недоліком.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що експертизою невизначено природу появи окислення внутрішніх контактів терміналу, які визначені як причина неякісної його роботи.
Однак указане суд належним чином не перевірив і залишив без уваги, хоча ці доводи мають значення для справи.
Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 213 - 214 ЦПК України суд неповно з’ясував дійсні обставини справи і характер спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Смілянського міськрайонного суду від 24 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Л.І. Григор’єва
Судді:
М.П. Пшонка
В.Г. Данчук
Л.І. Охрімчук
В.С. Перепічай