Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Торговий Дім "Гесс і Ко" (далі – ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко") про стягнення невиплачених сум та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко" на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2009 року,

У червні 2008 року Перший заступник прокурора м. Севастополя звернувся до суду в інтересах ОСОБА_6 з позовом до ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко" про стягнення невиплачених сум та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що ОСОБА_7 сина ОСОБА_6 на підставі наказу № 60 від 20 листопада 2006 p. було прийнято на роботу на посаду старшого механіка теплоходу "Ласпі" з 25 листопада 2006 p., що належить відповідачу, на період відсутності основного працівника з окладом згідно штатного розкладу. Оклад було встановлено у розмірі 400 грн.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року (z0218-98) та зареєстрованої Міністерством юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (z0218-98) підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане виплатити йому добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23 квітня 1999 (663-99-п) року.

Відповідно до наказу відповідача № 114 від 18 жовтня 2005 року розмір добових старшому механіку складав 42 долари США.

Згідно з наказом № 11 від 1 березня 2007 року ОСОБА_7 був звільнений за п. 2 ст. 36 КЗпП України з 1 березня 2007 року.

В ході перевірки, проведеної територіальною державною інспекцією праці у м. Севастополі 17 грудня 2007 р. було встановлено, що за період з 29 листопада 2006 року до 30 листопада 2006 p., з 1 грудня 2006 р. до 31 грудня 2006 p., з 1 лютого 2007 року до 13 лютого 2007 р. ОСОБА_7 не були нараховані та виплачені добові, також ним не було отримано повного розрахунку по зазначених виплатах при його звільненні.

21 лютого 2008 року ОСОБА_7 помер.

Враховуючи, що ОСОБА_7 не отримав добових, розмір яких з розрахунку 42 долари США на добу становить з урахуванням офіційного курсу Національного банку України 9 756,6 грн. прокурор просив стягнути їх на користь його матері – ОСОБА_6 на підставі ст. 1227 ЦК України.

Крім того прокурор просив також стягнути на її користь на підставі ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 4 800 грн.

В серпні 2008 року ОСОБА_6 доповнила вимоги і просила також стягнути на її користь з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що її син незаконно був позбавлений доходу, у зв’язку з чим він та члени його сім’ї зазнали моральних страждань, надалі вона, як мати, змушена була докладати додаткових зусиль до отримання зароблених сином коштів, через що погіршився її стан здоров’я.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 березня 2009 року позов першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто із ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко" на користь ОСОБА_6 9 756 грн. 60 коп. невиплаченої суми добових, 4 554 грн. 80 коп. середнього заробітку за час затримки проведення виплат. У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2009 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки проведення виплат у сумі 4 554 грн. 80 коп. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко" просить скасувати ухвалені судові рішення в частині вимог про стягнення 9 756 грн. 60 коп. добових, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

У решті – судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскаржуючи рішення суду щодо стягнення добових в апеляційному порядку ЗАТ "Торговий Дім "Гесс і Ко" посилалося на те, що добові старшому механіку теплоходу "Ласпі" не повинні виплачуватися, оскільки судно здійснювало перевезення вантажу в закордонному рейсі. Членам екіпажів суден добові не виплачуються, оскільки вони проживають та забезпечуються харчуванням на судні.

Це встановлено Інструкцією про особливості відряджень членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) і порядку виплат, що спрямовуються на харчування членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) № 359 від 12 липня 1999 р., відповідно до п. 2.1 якої під час роботи і перебування на суднах, якщо такі судна здійснюють комерційну, промислову, науково-пошукову діяльність (крім рибальської) за межами територіального моря (вод) України (тобто в закордонному плаванні), виконують міжнародні рейси для здійснення навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами територіального моря (вод) України, члени екіпажів суден забезпечуються харчуванням замість добових.

Проте апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 305, 316 ЦПК України не забезпечив з’ясування наведених доводів апеляційної скарги, належної правової оцінки зазначеним обставинам не дав, чому не прийняв їх до уваги в рішенні не зазначив; взагалі не вмотивував та не обґрунтував свого висновку щодо наявності підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення 9 756 грн. 60 коп. добових, в чому конкретно полягають суперечності доводів відповідача також не зазначив.

Крім того поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися й вимоги ст. 1227 ЦК України, відповідно до якої суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця та не з’ясував чи належали ОСОБА_7 суми добових.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині вимог про стягнення добових підлягають скасуванню, як такі, що постановленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Торговий Дім "Гесс і Ко" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2009 року в частині вимог про стягнення добових скасувати.

Справу в цій частині передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.