розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Донецька залізниця" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою державного підприємства "Донецька залізниця" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2010 року,

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 2 липня 1993 року була прийнята провідником пасажирських вагонів вагонного депо станції Донецьк державного підприємства "Донецька залізниця" (далі – ДП "Донецька залізниця"). 2 червня 2000 року та 31 травня 2005 року з нею укладено контракти №№ 385, 2637.

13 квітня 2009 року під час перевірки поїзду № 113 Москва-Донецьк ревізорами ДП "Донецька залізниця" на дільниці Артемівськ-Горлівка були складені акти про безбілетний проїзд у вагоні № 6, провідником якого була позивачка, від станції Артемівськ до станції Горлівка чотирьох пасажирів. В цей же день наказом начальника вагонного депо № 35/с її переведено на роботу, не пов’язану з обслуговуванням пасажирів. Вказувала, що з 15 квітня 2009 року до 13 серпня 2009 року знаходилась на лікарняному.

Наказом виконуючого обов’язків начальника вагонного депо від 17 серпня 2009 року її звільнено з роботи з 14 серпня 2009 року на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, п. 3.9.5 Інструкції провідника пасажирського вагона № ЦЛ-0038 та пп. 18, 20 контракту.

Посилаючись на незаконність звільнення, просила, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн., витрати на правову допомогу в сумі 1 тис. грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2010 року, позов задоволено частково. Визнано наказ від 17 серпня 2009 року № 721/ос про звільнення ОСОБА_1 незаконним. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагона резерву провідників дільниці першої групи ДП "Донецька залізниця". Стягнуто з ДП "Донецька залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 серпня 2009 року до 15 січня 2010 року в сумі 13 311 грн. 39 коп., моральну шкоду в сумі 1 тис. грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 тис. грн.

У поданій касаційній скарзі ДП "Донецька залізниця" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки проведено з порушенням норм чинного законодавства.

З такими висновками погодився апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін.

Однак з ухвалою апеляційного суду не можна погодитись, оскільки вона постановлена з порушенням процесуальних норм права.

Відповідно до норм ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив під час постановлення ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов’язаний дати мотивовані відповіді на всі доводи апеляційної скарги.

Однак у порушення зазначених положень апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише зазначенням узагальнюючих фраз про те, що рішення ухвалено судом відповідно до вимог закону; не навів мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростували доводи апеляційної скарги, в якій містяться посилання на істотні порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права (а.с. 141-146).

Оскільки апеляційним судом ухвала постановлена з порушенням процесуальних норм права, відповідно до чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2010 року скасувати. передати справу на новий розгляд до апеляційного суду Донецької області.