розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Преображенської сільської ради, Томаківської районної державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за заповітом за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Преображенської сільської ради, Томаківської районної державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 За життя мати розпорядилась належним їй майном, залишивши на її користь заповіт, який було посвідчено 19 січня 1994 року секретарем виконавчого комітету Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Зі смертю матері відкрилася спадщина на належне їй на праві приватної власності майно, в тому числі і на земельний пай площею 6.87 умовно кадастрових гектарів, розташований на території Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Вважала, що прийняла спадщину на підставі ст. 549 ЦК УРСР фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Звернувшись до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом їй відмовили з підстав відсутності у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Необхідно також встановити факт родинних відносин між нею та матір’ю, оскільки прізвище, ім’я та по-батькові її матері в різних документах вказано по різному.

Крім того, відсутні документи про право власності її матері, як пенсіонера колишнього КСП "Зірка" на земельну частку (пай), хоча вона була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право приватної власності на землю КСП "Зірка".

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, матір’ю ОСОБА_1 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у визнанні за нею права власності на спадщину за заповітом після смерті матері, посилаючись на порушення судами в цій частині норм матеріального та процесуального права.

У решті – судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 упродовж строку давності не захистила своє право на одержання неотриманого спадкодавцем сертифіката на земельну частку (пай). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 вона звернулася з позовом про право на земельну частку (пай) тільки у квітні 2009 року й підстав для поновлення пропущеного понад чотири рази строку давності не надала.

Під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року залишити без змін.