Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" до ОСОБА_1 про стягнення збитків; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення вартості недовідпущеної електроенергії та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" (далі – ТОВ "ЛЕО") на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 1 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30 липня 2009 року,

У червні 2007 року ТОВ "ЛЕО" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 травня 2005 року під час проведення перевірки виявлено порушення ОСОБА_1 правил користування електроенергією для населення, а саме – підключення в АДРЕСА_1 розетки поза розрахункового приладу обліку електроенергії, про що складено акт №013917. 30 травня 2005 року ОСОБА_1 направлено попередження №7307 про сплату заборгованості відповідно до акта протягом 30 днів. ОСОБА_1 заборгованість не сплатив. Просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь збитки в розмірі 4 021 грн. 98 коп.

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання", посилаючись на те, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жовтневої районної в м. Луганську ради від 20 липня 2005 року №1136 на нього було накладено штраф у розмірі 51 грн. Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 березня 2006 року зазначена постанова адміністративної комісії визнана протиправною та скасована, провадження в справі закрито. Відключенням АДРЕСА_1 від електроенергії з 25 травня 2005 року до 4 січня 2006 року йому завдано збитків та моральної шкоди. Просив стягнути з ТОВ "ЛЕО" на його користь збитки, завдані відключенням квартири від електропостачання в розмірі 936 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.

рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 1 грудня 2008 року в задоволенні позову ТОВ "ЛЕО" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЛЕО" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30 липня 2009 року рішення районного суду залишено без змін; виключено з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

ТОВ "ЛЕО" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 1 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30 липня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "ЛЕО" та частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відсутні докази спричинення ОСОБА_1 збитків ТОВ "ЛЕО", оскільки постанова адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в судовому порядку визнана протиправною та скасована. Відключення квартири ОСОБА_1 працівниками ТОВ "ЛЕО" відбулося у відповідності до правил користування електричною енергією для населення. Оскільки квартира ОСОБА_1 протягом 7 місяців була відключена від електричної мережі і він разом з родиною тривалий час був позбавлений нормальних умов проживання, його вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.

Повністю погодитись з висновками судів не можна.

За положеннями ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі – Правила) у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з енергопостачання, що надаються ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" згідно з договором від 24 квітня 2003 року. 25 травня 2005 року, під час перевірки дотримання Правил у АДРЕСА_1, щодо ОСОБА_1 складені акт та протокол про адміністративне правопорушення №013917, в яких зазначено, що він допустив безоблікове користування електричною енергією шляхом підключення розетки поза розрахункового приладу обліку електроенергії. Електропостачання до квартири було припинено, ОСОБА_1 запрошено до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жовтневої районної у м. Луганську ради для розгляду акта без зазначення дати та місця розгляду. 30 травня 2005 року ОСОБА_1 направлено попередження з пропозицією сплатити заборгованість відповідно до акта в розмірі 4 021 грн. 99 коп. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жовтневої районної у м. Луганську ради від 20 липня 2005 року №1136 розглянуто протокол від 25 травня 2005 року №013917, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 51 грн. Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 березня 2006 року, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жовтневої районної у м. Луганську ради про скасування постанови задоволено: встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1, постанову від 20 липня 2005 року №1136 визнано протиправною та скасовано, провадження в адміністративні справі відносно ОСОБА_1 закрито. Постачання елекроенергії до квартири ОСОБА_1 відновлено 4 січня 2006 року.

Ураховуючи встановлені обставини, суди дійшли правильного висновку, що відсутні докази спричинення ОСОБА_1 збитків ТОВ "ЛЕО", оскільки постанова адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, якою розглянуто протокол від 25 травня 2005 року №013917 та ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 51 грн., в судовому порядку визнана протиправною та скасована.

рішення в цій частині відповідає нормам матеріального й процесуального права.

Разом з тим не можна погодитись з висновками судів про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про стягнення вартості недовідпущеної електроенергії.

При цьому суд виходив із того, що контролери ТОВ "ЛЕО" діяли відповідно до п. 53 Правил і не допустили порушень п. 36 цих Правил, яким установлено, що термін відключення не повинен перевищувати одного місяця за умови відсутності у споживача боргу.

У той же час, задовольняючи позов ОСОБА_1 у частині стягнення моральної шкоди, суд виходив із наявності вини ТОВ "ЛЕО" в порушенні прав ОСОБА_1 відключенням його квартири від електропостачання терміном на сім місяців.

Зазначені висновки суду суперечать один одному та є взаємовиключними.

Згідно з п. 36 Правил відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

За п. п. 43 – 44, 46 Правил, у редакції, яка діяла на час відключення квартири ОСОБА_1 від елекропостачання, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі п’ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Пунктом 6.1.2 договору про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ЛЕО" 24 квітня 2003 року, також установлено відповідальність електропостачальника за тимчасове припинення електропостачання з його вини у розмірі п’ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Оскільки судом установлено відсутність порушень ОСОБА_1 Правил, не встановлено наявність у нього заборгованості за спожиту електричну енергію, висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення з ВАТ "ЛЕО" вартості недовідпущеної елекроенергії не грунтується на вимогах закону та встановлених обставинах справи.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. ст. 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії.

Що стосується вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , то відповідно до п. 5 ст. 4 цього Закону споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди в разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках, передбачених законом.

Ураховуючи встановлені у справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 указаного Закону до цього спору.

Таким чином, судові рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії та в частині задоволення його позову про стягнення компенсації за моральну шкоду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

У решті – судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" задовольнити частково.

рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 1 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30 липня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії та в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення компенсації за моральну шкоду скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" на користь ОСОБА_1 вартість недовідпущеної електричної енергії за період з 25 травня 2005 року до 4 січня 2006 року в розмірі 936 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

У решті - судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.