Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства банк "Фінанси та Кредит" про визнання договорів дарування недійсними, поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Донецьке регіональне управління" відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2009 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи доповнила, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 1978 року до березня 2005 року, шлюб розірвано згідно з рішенням суду. ОСОБА_2 у грудні 2004 році, без її згоди, подарував своїй матері два нежитлові приміщення під № 7 та № 9, що перебували у спільній власності подружжя та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 просила визнати недійсними договори дарування зазначених нежитлових приміщень № 7 та № 9, поділити нежитлові приміщення між нею та відповідачем, виділивши їй приміщення № 9, а відповідачу приміщення № 7 без відшкодування вартості часток, оскільки вважає, що її колишній чоловік шляхом укладення договорів дарування хотів приховати спільне майно подружжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2009 року, позов задоволено. Визнано договори дарування нежилих АДРЕСА_1 укладені 30 грудня 2004 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною І.І. – недійсними. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по ? частки нежилих АДРЕСА_1. Розділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначені нежилі приміщення, визнано за ОСОБА_1 право власності в натурі на нежиле АДРЕСА_2, а за ОСОБА_2 визнано право власності на нежиле АДРЕСА_3 без стягнення різниці у вартості часток.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Донецьке регіональне управління" відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі – ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит") просить скасувати зазначені судові рішення в частині проведеного розподілу нежитлових приміщень та ухвалити в цій частині нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що нежитлові АДРЕСА_1, були придбані в період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, тому відповідач не міг розпоряджатися ними без згоди дружини. При розподілі майна позивачу виділено більшу частку та не зобов’язано компенсувати різницю вартості часток, оскільки відповідач намагався приховати спільне майно подружжя.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами застосовані правильно .

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції, в силу ч. 1 ст. 337 ЦПК України, відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Донецьке регіональне управління" відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.