Діяльність технологічних парків

     Правові та економічні засади запровадження  і  функціонування
спеціального   режиму  інвестиційної  та  інноваційної  діяльності
технопарків,  а також їх перелік  визначено  Законом  України  від
16.07.99 р.   N   991-XIV   (  991-14  )  "Про  спеціальний  режим
інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (зі
змінами та доповненнями; далі - Закон N 991-XIV).

     Абзацом першим ст. 3 Закону N 991-XIV ( 991-14 ) запроваджено
термін  дії  спеціального  режиму  інвестиційної  та  інноваційної
діяльності  для  технологічних  парків,  їх учасників,  дочірніх і
спільних підприємств - 15 років і визначено п'ятирічний термін дії
спеціального   режиму   при  виконанні  окремих  інвестиційних  та
інноваційних  проектів  з  дати  їх  реєстрації  за  пріоритетними
напрямами діяльності технологічних парків.  Пунктом 3 ст. 8 Закону
N 991-XIV держава гарантує стабільність встановленого цим  Законом
спеціального   режиму  інвестиційної  та  інноваційної  діяльності
технопарків на весь термін його дії.

     Згідно зі ст. 4 Закону N 991-XIV ( 991-14 ) 100 відсотків сум
податку  на  додану  вартість,  нарахованих  відповідно  до Закону
України від 03.04.97 р.  N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на
додану  вартість"  (зі  змінами  та  доповненнями;  далі - Закон N
168/97-ВР) за операціями продажу товарів (виконаних робіт, наданих
послуг),  пов'язаними  з  виконанням інвестиційних та інноваційних
проектів  за  пріоритетними  напрямами  діяльності   технологічних
парків,  і  сум  податку  на  прибуток,  одержаний  від  виконання
зазначених проектів,  нарахованих у порядку, встановленому Законом
України від   28.12.94   р.   N   334/94-ВР  (  334/94-ВР  )  "Про
оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від
22.05.97 р.  N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) зі змінами та доповненнями;
далі -  Закон  N  334/94-ВР),  технологічні  парки,  їх  учасники,
дочірні   та   спільні  підприємства  за  умови  ведення  окремого
бухгалтерського   обліку   операцій,   пов'язаних   з   виконанням
інвестиційних   та  інноваційних  проектів,  не  перераховують  до
бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки.

     Закон України від 04.07.2002  р.  N  40-IV  (  40-15  )  "Про
інноваційну  діяльність" (далі - Закон N 40-IV) встановив правові,
економічні  та   організаційні   засади   державного   регулювання
інноваційної  діяльності  в Україні,  поширивши державну підтримку
інноваційних проектів на всіх суб'єктів  господарювання  незалежно
від форми власності.

     Термін дії Закону N 40-IV ( 40-15 ) не обмежений,  проте п. 9
ст.  13  визначено,   що   свідоцтво   про   державну   реєстрацію
інноваційного  проекту є чинним протягом трьох років від дати його
видачі.  Статтею 21 цього Закону передбачено,  що впродовж терміну
чинності  свідоцтва  про державну реєстрацію інноваційного проекту
50 відсотків податку на додану вартість за  операціями  з  продажу
товарів   (виконання   робіт,   надання   послуг),  пов'язаними  з
виконанням інноваційних  проектів,  та  50  відсотків  податку  на
прибуток,  одержанай від виконання цих проектів,  зараховуються на
спеціальний рахунок.

     Законом України від 26.12.2002 р.  N 380-IV ( 380-15  )  "Про
Державний бюджет  України  на 2003 рік" дію вищезазначеної ст.  21
( 40-15 ),  яка мала набрати чинності з 01.01.2003 р.,  на 2003 р.
зупинено,  однак  ст.  4 Закону N 991-XIV ( 991-14 ),  абзац 12 п.
11.12 ст.  11 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) та абзац 13 п. 22.5
ст.   22  Закону  N  334/94-ВР  (  334/94-ВР  ),  якими  визначено
особливості  оподаткування  технологічних  парків,  їх  учасників,
дочірніх і спільних підприємств, діють і в 2003 році.

     Відповідно до  ст.  1  Закону  N  991-XIV  (  991-14 ) термін
"технологічний парк" - юридична особа або об'єднання  на  підставі
договору про діяльність юридичних осіб (учасників), головною метою
яких є діяльність щодо  виконання  інвестиційних  та  інноваційних
проектів,  виробничого  впровадження наукоємних розробок,  високих
технологій та конкурентоспроможної продукції на світових ринках.

     Учасники технологічного  парку  - об'єднання юридичних осіб -
суб'єкти   наукової,    науково-технічної    та    підприємницької
діяльності, що уклали в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України,  договори   про   спільну   діяльність   щодо   виконання
інвестиційних та   інноваційних   проектів   (Закон   N    991-XIV
( 991-14 ).

     Згідно із  Положенням  про порядок створення і функціонування
технопарків та інноваційних  структур  інших  типів,  затвердженим
постановою Кабінету  Міністрів  України  від  22.05.96  р.  N  549
( 549-96-п ),  з метою інтенсифікації розроблення,  виробництва та
впровадження  наукової  конкурентоспроможної продукції створюються
інноваційні   структури   виду   А   (юридична   особа   будь-якої
організаційно-правової     форми,     створена    відповідно    до
законодавства) та виду Б (група юридичних і фізичних осіб, яка діє
на основі договору про спільну діяльність).

     Відповідно до  п.  1 постанови Кабінету Міністрів України від
14.12.2001 р.  N 1691  (  1691-2001-п  )  "Про  порядок  укладення
договорів  про  спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та
інноваційних   проектів"   для   провадження   інвестиційної    та
інноваційної  діяльності технологічними парками "Напівпровідникові
технології і  матеріали,  оптоелектроніка  та  сенсорна  техніка",
"Інститут   електрозварювання   імені  Є.  О.  Патона",  "Інститут
монокристалів", "Вуглемаш" суб'єкти наукової, науково-технічної та
підприємницької   діяльності   укладають   між   собою  згідно  із
законодавством договори  про  спільну  діяльність  щодо  виконання
інвестиційних   та  інноваційних  проектів,  в  яких  визначаються
порядок  об'єднання  фінансових,  матеріальних  і   нематеріальних
активів  (у  тому  числі  прав  на  промислову  та  інтелектуальну
власність),  покриття витрат за  договорами,  розподілу  прибутку,
відшкодування  збитків,  а  також  учасника  цього договору,  який
здійснюватиме керівництво спільною діяльністю,  тобто  створюється
інноваційна структура виду Б.

     Аналогічні вимоги до спільної діяльності викладено в  статтях
430 - 434 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) та пп.  7.7.1  п.
7.7 ст. 7 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ).

     Крім того,  відповідно до пунктів 1.5,  1.6  Порядку  ведення
податкового  обліку  та складання податкової звітності результатів
спільної діяльності на території України без  створення  юридичної
особи, затвердженого наказом ДПА України  від  16.01.98  р.  N  24
( z0062-98 ) та зареєстрованого в Мін'юсті України 03.02.98 р.  за
N 62/2502  (далі  -  Порядок),  договори  про  спільну  діяльність
повинні  перебувати  на  обліку  в  органах  державної  податкової
служби.

     Згідно зі  ст.  7  Закону  N  334/94-ВР  (  334/94-ВР  )   до
оподаткування  операцій  особливого  виду  належить  оподаткування
спільної діяльності на території України без  створення  юридичної
особи.

     Відповідно до  пп.  7.7.2  п.  7.7  ст.  7 Закону N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) і пп.  2.1.1 Порядку ( 168/97-ВР ) облік результатів
спільної  діяльності  веде  платник  податку,  уповноважений на це
іншими сторонами згідно з  умовами  договору,  окремо  від  обліку
господарських результатів такого платника податку.

     Тобто облік  результатів  спільної   діяльності   веде   саме
інноваційна структура виду Б, створена без права юридичної особи.

     Як наслідок,  пільгами,  встановленими для технопарків,  може
скористатися лише платник податків - учасник договору про  спільну
діяльність  без  права юридичної особи.  Щодо всіх інших учасників
договору про спільну діяльність,  то згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.
7 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) вони  не  мають  права  ведення
окремого  обліку результатів спільної діяльності,  обумовленої цим
договором, і, відповідно, користуватися податковими пільгами.

     У разі невиконання вищезазначених вимог щодо запровадження та
функціонування спеціального режиму інвестиційної  та  інноваційної
діяльності технопарків або у випадку скасування інвестиційного або
інноваційного проекту суми неправомірно задекларованих  податкових
пільг підлягають скасуванню та донарахуванню до бюджету.

     У разі  нецільового використання ввезених в Україну сировини,
матеріалів,  устаткування,  обладнання,  комплектуючих  та   інших
предметів (п.  2 ст.  6 Закону N 991-XIV ( 991-14 ), яке може бути
визнано таким і у разі скасування інвестиційного або інноваційного
проекту,  задекларовані пільги з  ПДВ,  отримані  при  ввезенні  в
Україну товарів та інших предметів, скасовуються.

     Якщо платник  не  виконав вимог п.  2 ст.  6 Закону N 991-XIV
( 991-14 ) щодо самостійного збільшення податкових зобов'язань  за
наслідками періоду, в якому відбулося порушення, органом державної
податкової служби здійснюється донарахування сум ПДВ, не сплачених
при   ввезенні   в  Україну  сировини,  матеріалів,  устаткування,
обладнання,  комплектуючих та інших предметів за  весь  період  їх
нецільового використання, та застосовується штрафна санкція згідно
зі ст.  17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 )
"Про   порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та  державними  цільовими   фондами"   (далі   -   Закон
N 2181-III).

     Контроль за   цільовим   використанням   товарів   та   інших
предметів,  ввезених на територію України, згідно з п. 3 спільного
наказу ДПА  України  та  Держмитслужби  України  від 16.03.2001 р.
N 109/188  (  z0261-01  )  "Про  затвердження  Порядку  здійснення
митними  органами  контролю за сплатою платниками податків податку
на додану  вартість  та  акцизного  збору,  які  справляються  при
ввезенні   (пересиланні)  товарів  та  інших  предметів  на  митну
територію України" здійснюють органи державної податкової  служби.
Інформація  про  факти  порушень  надсилається податковим органом,
який проводив перевірку,  до митного  органу,  що  здійснив  митне
оформлення  товарів,  для  подальшого  застосування  до  порушника
санкцій, передбачених  Митним  кодексом  України  (  1970-12  )  і
Законом N 2181-III ( 2181-14 ).

     У разі скасування пільг технологічним паркам,  їх  учасникам,
дочірнім  і  спільним  підприємствам  пеня  за  порушення термінів
розрахунків в іноземній валюті нараховується відповідно  до  вимог
ст. 4 Закону України від 23.09.94 р.  N 185/94-ВР  (  185/94-ВР  )
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виходячи з
термінів, встановлених ст. 1 цього Закону.

     Іван РІЖОК,   заступник   начальника   Головного   управління
податкового  аудиту  та  валютного контролю - начальник відділу по
контролю  за  правомірністю  застосування  податкових  пільг   ДПА
України.