Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" про зменшення розміру нарахованих збитків за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" (далі – ВАТ "Херсонобленерго") про зменшення розміру нарахованих збитків, посилаючись на те, що працівниками ВАТ "Херсонобленерго" 14 січня 2007 року було складено акт про порушення ним прали користування електричною енергією та нараховано збитки в розмірі 4 953 грн.

ОСОБА_6 вважав, що розмір нарахованих збитків не відповідає закону і порушує його права споживача, оскільки останнє контрольне зняття показників приладу обліку було здійснено 29 липня 2006 року. Тому він просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 19 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2008 року, позов задоволено.

Зобов’язано ВАТ "Херсонобленерго" зменшити розмір збитків, нарахованих відповідно до акта від 14 січня 2007 року № 197936 з 4 953 грн. 31 коп. до 1 321 грн. 32 коп.

Стягнуто з ВАТ "Херсонобленерго" на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

У касаційній скарзі ВАТ "Херсонобленерго" ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга ВАТ "Херсонобленерго" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.

Установлено, що 14 січня 2007 року працівниками ВАТ "Херсонобленерго" було складено акт №197936 про порушення ОСОБА_6 правил користування електричною енергією, відповідно до якого зафіксовано безоблікове споживання останнім електричної енергії шляхом використання додаткового "нуля" у прихованому місці. На підставі цього акта зроблено розрахунок збитків, які склали 4 953 грн. 31 коп.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 5 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про захист прав споживача та визнання недійсним акта від 14 січня 2007 року №197936 про порушення правил користування електричною енергією для населення відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що розмір завданих збитків необхідно рахувати з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань приладу обліку, а саме з 29 липня 2006 року.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі – Правила), передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил (1357-99-п) ), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Абзацами 4, 5 п. 53 Правил (1357-99-п) визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики (z0782-06) , затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ).

Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика (z0782-06) ).

Відповідно до підп. 6 п. 3.1. Методики (z0782-06) вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Згідно з підп. "а" п. 3.3. Методики (z0782-06) розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за кількістю днів, а саме у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 (якщо самовільне підключення було здійснено таким чином, що представники енергопостачальника могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку) п. 3.1 Методики (z0782-06) – з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

З огляду на наведене, якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на наведені положення уваги не звернув.

Крім цього, суд першої інстанції не з’ясував, чи вимоги ОСОБА_6 про зменшення розміру нарахованих збитків відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, не зазначив у рішенні, яким законом, який регламентує спірні цивільні правовідносини, передбачений такий спосіб захисту і не звернув уваги на те, що під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

Виходячи з наведеного, ухвалені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, вони підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.