Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Євпаторійська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року,

У лютому 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що складає 6/50 часток будинку з господарськими спорудами, а відповідачу – квартира АДРЕСА_2 у цьому ж будинку. Колишній власник зазначеної квартири, ОСОБА_5, розібрав засклене приміщення тамбура площею 5,8 кв. м і на його місці незаконно побудував прибудову в значно більших розмірах, використовуючи стінку кухні квартири ОСОБА_3. ОСОБА_4 продовжив самовільне будівництво, використовуючи несучу стіну квартири позивача, створюючи передчасне зношення стіни. ОСОБА_3 зазнача, що, самовільно збільшивши площу прибудови, відповідач частково позбавив його та інших співвласників будинку права користування земельною ділянкою загального користування, тому просив усунути перешкоди в користуванні власністю – квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_4 демонтувати незаконно збудовану прибудову, стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_4 демонтувати прибудову, збудовану на місці тамбура літ. "а 2", й звільнити від цієї будови стіну кухні квартири №1 з північного боку; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 915 грн. 15 коп.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року рішення міського суду скасовано, у позові ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що з позовом про знесення самочинно збудованих будівель відповідно до ст. 376 ЦК України можуть звертатися лише відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування. Оскільки Євпаторійська міська рада до суду не зверталася, а позивачем не надано доказів тому, що самочинне будівництво відповідача порушує його право власності, заявлений ним позов задоволенню не підлягає.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений без повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

Судом установлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Власником квартири № 2 у цьому ж будинку є відповідач, який без відповідних дозволів та документів побудував прибудову. Земельна ділянка, на якій розташований будинок, є власністю територіальної громади м. Євпаторії.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідач самочинно, без відповідних дозволів і документів, побудував прибудову у значно більших розмірах, використовуючи стінку кухні квартири позивача.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 жовтня 2007 року прибудова квартири АДРЕСА_2 не відповідає вимогам п. 2.17 ДБН В. 2.2-15-2005, частково відсутній дах і водостік, зовнішня огорожа прибудови складає 0,24 м, що не відповідає теплотехнічним умовам, відсутня проектна документація на будівництво прибудови.

Згідно із ч. 3 ст. 42 ЗК України порядок використання земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, а також будов, що відносяться до нього, споруд і прибудинкової території, визначається співвласниками будинку.

Факт самовільного будівництва прибудови ОСОБА_4 також підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач самовільно побудував прибудову, яка не відповідає технічним нормам, чим створює перешкоду для позивача в користуванні своєю власністю, оскільки в результаті недотримання будівельних норм у його квартирі утворилася вологість, на стінах з’явився грибок, що веде до руйнування квартири.

Що стосується права позивачів на звернення з цим позовом, то виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд не врахував, що способи захисту цивільних прав, у тому числі захисту права власності, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Таким чином, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року скасувати, рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.