Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Бахчисарайська державна нотаріальна контора, Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про стягнення грошової суми за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Зазначав, що в липні 2007 року уклав з ОСОБА_2. договір купівлі-продажу пасажирського автобусу Asia Motors Am 928, номерний знак НОМЕР_1, вартість якого складала 100 000 грн. Угода була оформлена шляхом написання розписки ОСОБА_2. про отримання 100 000 грн. за продаж автобусу. За умовами договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 гроші, забрав автобус, поставив його у гараж, здійснив технічне обслуговування. ОСОБА_2 в свою чергу зобов’язався здійснити перереєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_2 в органах ДАІ. Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. помер, сторони не встигли здійснити перереєстрацію транспортного засобу, а тому вважаючи себе власником спірного майна, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за ним право власності на спірний автобус.

У січні 2009 року позивач змінив підстави та предмет позову і просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти. В обґрунтування зазначав, що остання є матір’ю померлого ОСОБА_2 є його спадкоємцем, а отже має відповідати за всіма його зобов’язаннями та просив стягнути на його користь 160 000 грн., що є еквівалентом 20 000 доларів США,отримані померлим за розпискою від 16 липня 2007 року.

У квітні 2009 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 139 100 грн. заборгованості за розпискою від 16 липня 2007 року з урахуванням індексу інфляції за весь час невиконання зобов’язання.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 135 878 грн. 09 коп. боргу померлого спадкодавця ОСОБА_2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Проте зазначені вимоги залишилися поза увагою суду.

Суд взагалі не з’ясував обсяг успадкованого майна та його вартість, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Стягуючи з відповідачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, суд не з’ясував, чи може бути застосована дана норма закону до спірних правовідносин.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.