Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі – Новомосковський ВР УМВС України), ОСОБА_2, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі – Новомосковський МВ ГУМВС України) на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 19 грудня 2002 року до 8 листопада 2005 року перебував на службі в Новомосковському ВР УМВС України на посаді дільничного інспектора в званні капітана міліції. 4 листопада 2005 року в приміщенні актової зали Новомосковського ВР УМВС України, під час наради з питань діяльності служби дільничних інспекторів, підполковник міліції ОСОБА_2. у присутності колег допустив образливі висловлювання на його адресу, якими образив його як офіцера, працівника органів внутрішніх справ України, а також як людину й особистість, принизив його честь і гідність. Зазначеними діями йому завдано моральної шкоди, у зв’язку із чим просив стягнути з Новомосковського ВР УМВС України моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.; визнати висловлювання підполковника міліції ОСОБА_2. на адресу ОСОБА_1. під час наради 4 листопада 2005 року такими, що ганьблять честь і гідність позивача, та зобов’язати підполковника міліції ОСОБА_2. публічно, у спосіб, яким він наніс йому образу, вибачитись перед ним.

рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково: визнано висловлювання, поширені ОСОБА_2. на нараді 4 листопада 2005 року, на адресу ОСОБА_1. такими, що принижують честь і гідність останнього ; стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 15 грн. судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Верховного Суду України від 27 листопада 2007 року, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції .

рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з Новомосковського МВ ГУМВС України на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.; зобов’язано ОСОБА_2. публічно, у спосіб, яким він наніс ОСОБА_1. образливе висловлювання, вибачитись перед ним ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2009 року стягнуто з Новомосковського МВ ГУМВС України на користь ОСОБА_1. судові витрати на загальну суму 180 грн.

рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року змінено рішення суду першої інстанції від 25 грудня 2008 року та від 23 січня 2009 року. Стягнуто з Новомосковського МВ ГУМВС України на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 500 грн. та 34 грн. судового збору; зобов’язано ОСОБА_2. у приміщенні актової зали Новомосковського РВ УМВС України на нараді працівників міліції публічно, у спосіб, яким він наніс ОСОБА_1. образливе висловлювання, вибачитись перед ним .

Новомосковський МВ ГУМВС України звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

За положеннями ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист свого особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. з 19 грудня 2002 року до 8 листопада 2005 року перебував на службі в Новомосковському ВР УМВС України (реорганізований у Новомосковський МВ ГУМВС України) на посаді дільничного інспектора в званні капітана міліції. 4 листопада 2005 року в приміщенні актової зали Новомосковського ВР УМВС України, під час наради з питань діяльності служби дільничних інспекторів, підполковник міліції ОСОБА_2. у присутності колег допустив образливі висловлювання на адресу ОСОБА_1., якими порушив його право на повагу до гідності та честі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Суд не має права зобов’язати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено в ст. ст. 16, 277 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про зобов’язання відповідача вибачитись, суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували того, що ст. ст. 16, 277 ЦК України не передбачено примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації, суд не має права зобов’язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди, суди правильно виходили з наявності підстав для їх задоволення, оскільки рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2007 року в частині задоволення позову ОСОБА_1. про визнання висловлювань, поширених ОСОБА_2. на нараді 4 листопада 2005 року, на адресу ОСОБА_1. такими, що принижують честь та гідність останнього, набрало законної сили.

За таких обставин судові рішення в частині задоволення вимог про зобов’язання ОСОБА_2. публічно, у спосіб, яким він наніс ОСОБА_1. образливе висловлювання, вибачитись перед ним не ґрунтуються на законі та підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року залишити без змін як такі, що не містять неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року в частині задоволення вимог про зобов’язання ОСОБА_2 публічно вибачитись перед ОСОБА_1 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2009 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.