Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Перепічая В.С.,

Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час, заборгованості за аліментами на утримання дітей та призначення аліментів у твердій грошовій сумі, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що за час спільного з відповідачем проживання у шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, 1989 року народження, та донька ОСОБА_4, 1995 року народження. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 3 березня 2006 року було задоволено її позов до ОСОБА_2 про стягнення з нього починаючи з 2 лютого 2006 року аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дітей. Однак у зв’язку з тим, що аліменти відповідач сплачує нерегулярно та в сумі, що є значно нижчою від його щомісячних доходів, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за аліментами, несплаченими на утримання доньки та сина з 2 лютого 2006 року в сумі 30 тис. грн.; визначити аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн.; стягнути з відповідача на її та неповнолітньої дочки користь 25 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням Вінницького районного суду від 3 березня 2006 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_4, 1995 року народження в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 6 квітня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття та з індексацією цієї суми відповідно до закону. Відкликано з 6 квітня 2009 року виконавчий лист від 3 березня 2006 року №2-369/2006. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено, збільшено розмір стягуваних за рішенням суду аліментів з 350 грн. до 700 грн. У решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.