розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Арсенал-Центр" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача комірницею, 25 серпня 2008 року подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, але її було звільнено за прогул, проте рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2008 року наказ про звільнення визнано незаконним, на ТОВ "Арсенал-Центр" покладено обов’язок внести до її трудової книжки запис про звільнення з роботи з 28 серпня 2008 року на підставі статті 38 КЗпП України, постановлено також стягнути з відповідача на її користь 5 468 грн. невиплаченої заробітної плати, однак ТОВ "Арсенал-Центр" станом на лютий 2009 року так і не провело з нею розрахунку при звільненні, не видало їй трудової книжки, неправомірними діями відповідача їй також завдана моральна шкода.

Позивачка під час розгляду справи уточнила та доповнила позов, зазначала, що розрахунок при звільненні ТОВ "Арсенал-Центр" провело з нею лише 27 березня 2009 року, а трудову книжку відповідач видав їй 3 березня 2009 року, затримкою видачі трудової книжки їй завдана також матеріальна шкода та просила стягнути з відповідача 37 899 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час затримки видачі трудової книжки й на відшкодування матеріальної шкоди, а також 10 500 грн. за заподіяну моральну шкоду.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час затримки видачі трудової книжки й відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1. в задоволенні такого позову; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції зазначив, що спір відносно розміру належних позивачці при звільненні сум і підстав її звільнення був вирішений рішенням суду від 8 грудня 2008 року, яке набрало чинності 16 лютого 2009 року, позивачкою не надано об’єктивних доказів на підтвердження фактів неможливості працевлаштування без трудової книжки, а також заподіяння їй моральної шкоди.

Проте в порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України суд неповно визначився із характером спірних правовідносин та неповно з’ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час затримки видачі трудової книжки й відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що з ОСОБА_1. не було проведено повного розрахунку при звільненні, їй не було видано трудової книжки, неправомірними діями відповідача позивачці завдана моральна шкода, але вона пропустила передбачений статтею 233 КЗпП України строк на звернення до суду із такими позовними вимогами, так як звернулася до суду 16 березня 2009 року, хоча про порушення своїх прав у частині затримки розрахунку дізналася 8 грудня 2008 року при ухваленні судом рішення про стягнення з ТОВ "Арсенал-Центр" на її користь заробітної плати, а про затримку видачі трудової книжки ОСОБА_1. було відомо ще з 25 серпня 2008 року.

Проте з такими висновками апеляційного суду цілком погодитися не можна.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на положення частини четвертої статті 235 КЗпП України вирішується питання про початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку в разі затримки видачі працівнику трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу,

У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після видачі трудової книжки працівнику.

В обґрунтування позову ОСОБА_1. зазначала, трудову книжку відповідач видав їй 3 березня 2009 року.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України на такі пояснення позивачки уваги не звернув, визнав, що права ОСОБА_1. порушені, однак не перевірив, не встановив та не зазначив у рішенні коли саме повний розрахунок із позивачкою був проведений, не звернувши уваги на рішення суду від 8 грудня 2008 року, а також коли ОСОБА_1. видано трудову книжку, а тому фактично не визначився з днем початку перебігу тримісячного строку на звернення до суду.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2009 року та Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.