розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 березня 2010 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона у 2007 році за згодою власника жилого будинку – ОСОБА_4 вселилася у спірний будинок разом із чоловіком, ОСОБА_3 Посилаючись на те, що ОСОБА_3 у 2009 році почав чинити перешкоди у користуванні будинком, змінив замки у вхідні двері, просила зобов’язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні спірним жилим приміщенням, вселити ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у будинок АДРЕСА_1.

Ухвалою Кременецького районного суду від 21 жовтня 2009 року третю особу ОСОБА_4. притягнуто до участі у справі у якості відповідача.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у користуванні кімнатами 1-3, 1-4 коридором та входом у будинок АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у кімнати 1-3, 1-4 із залишенням у спільному користуванні входу у будинок та коридору. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 тис. грн. на оплату витрат на правову допомогу.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 4 березня 2010 року рішення районного суду в частині задоволення позову ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні будинком і вселення змінено та викладено його в новій редакції. Позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у користуванні жилим будинком, що розташований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н, АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у будинок АДРЕСА_1, в місті Почаєві, Кременецького району Тернопільської області. У решті позовних вимог рішення районного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 березня 2010 року залишити без змін.