Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2009 року,

У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що 7 березня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальникові кредит у сумі 6 тис. доларів США строком до 6 березня 2008 року під 24% річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором, 7 березня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки.

Посилаючись на те, що з травня 2008 року ОСОБА_4 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 7 березня 2007 року не виконує, просив стягнути на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 17 414 грн. 07 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2009 року, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" 17 414 грн. 07 коп. заборгованості за кредитним договором, 174 грн. 14 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.