розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти Слов’яносербської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним наказу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов’яносербськогорайонного суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 грудня 2009 року,

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу освіти Слов’яносербської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним наказу, посилаючись на те, що він із 7 грудня 1998 року працював у Слов’яносербській середній школі № 2 завідуючим господарством.

Наказом від 11 липня 2006 року № 160 його було переведено на посаду завідуючого господарством відділу освіти Слов’яносербської районної державної адміністрації у Луганській області з 14 липня 2006 року із встановленням доплати 50% за збереження матеріальних цінностей Слов’яносербської загальної школи 1-3 ступеню, однак з 2009 року вказану доплату він не отримує.

ОСОБА_2 просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Слов’яносербського районного суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду луганської області від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов’яносербського районного суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 грудня 2009 року залишити без зміни.