Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, третя особа – Полтавське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання.

Зазначав, що 27 грудня 2007 року оперуповноваженим ОПВ УКР УМВС України в Полтавській області відповідно до протоколу огляду в нього було вилучено піротехнічну продукцію в кількості 20 054 шт. до вирішення питання по суті.

29 грудня 2007 року вилучені в нього піротехнічні вироби було знищено, про що складено акт.

31 травня 2008 року постановою Октябрського районного суду м. Полтави провадження в адміністративній справі відносно нього було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та постановлено повернути вилучені у ОСОБА_1 на підставі протоколу огляду від 27 грудня 2007 року піротехнічні вироби.

Посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій правоохоронних органів щодо вилученої в нього піротехнічної продукції йому завдано шкоди, просив стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на його користь 42 050 грн. вартості незаконно знищеного майна та 25 тис. грн. завданої моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на його користь 42 050 грн. вартості незаконно знищеного майна, 15 тис. грн. завданої моральної шкоди, 1 811 грн. 18 коп. понесених судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2009 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок незаконних дій правоохоронних органів щодо знищення належного позивачу майна йому завдано шкоди й обов`язок її відшкодувати повинен бути покладений на державу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не надав доказів належності йому знищених піротехнічних виробів, а тому відсутні правові підстави для задоволення його вимог.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що 27 грудня 2007 року ОПВ УКР УМВС України в Полтавській області відповідно до протоколу огляду в ОСОБА_1 було вилучено піротехнічну продукцію в кількості 20 054 шт. до вирішення питання по суті, матеріали по вилученню в нього піротехнічної продукції надіслано до Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області для прийняття рішення відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

29 грудня 2007 року вилучені у ОСОБА_1 піротехнічні вироби було знищено, про що складено акт.

4 січня 2008 року інспектором ДС ВГБ ПМУ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 195-6 КпАП України.

31 травня 2008 року постановою Октябрського районного суду м. Полтави провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та постановлено повернути йому вилучені на підставі протоколу огляду від 27 грудня 2007 року піротехнічні вироби.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 1 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдовувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 1 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у випадках, передбачених цим Законом, підлягають поверненню 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

У порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин, не перевірив належним чином доводів ОСОБА_1 і дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин ухвалене у справі рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.