Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до редакції газети "Баришівські вісті", треті особи: головний редактор газети "Баришівські вісті" Прядко Олена Володимирівна, редактор газети "Баришівські вісті" Кириленко Наталія Євгеніївна, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою редакції газети "Баришівські вісті" на рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2010 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з липня 2007 року він працював економістом у газеті "Баришівські вісті". 27 лютого 2009 року позивача було звільнено із займаної посади з 15 липня 2008 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин. На думку позивача, його було звільнено незаконно. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги та скасувати наказ від 27 лютого 2009 року про звільнення з роботи, поновити на роботі на посаді економіста, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути 9 000 (дев’ять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 15 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 19 січня 2010 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 вересня 2009 року скасовано. Скасовано наказ редакції газети "Баришівські вісті" від 27 лютого 2009 року № 2к, яким ОСОБА_6 звільнено з посади економіста з 15 липня 2008 року. Поновлено ОСОБА_6 на посаді економіста редакції газети "Баришівські вісті" з 15 липня 2008 року. Стягнуто з редакції газети "Баришівські вісті" на користь ОСОБА_6 23 884 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. у рахунок оплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У касаційній скарзі редакція газети "Баришівські вісті" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування у відпустці.

Установлено, що наказом редакції газети "Баришівські вісті" від 27 лютого 2009 року позивача було звільнено із займаної посади з 15 липня 2008 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин.

Підставою для звільнення став лист головного редактора газети "Баришівські вісті" Прядко О.В. від 10 грудня 2008 року про невихід ОСОБА_6 на роботу з 15 липня 2008 року.

Отже, зазначене дисциплінарне стягнення застосовано після спливу строку, передбаченого для його застосування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача пізніше одного місяця з дня його виявлення, що є порушенням статті 148 КЗпП України, а тому ОСОБА_6 звільнено без законних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування в цій частині не встановлено.

Проте, не можна погодитись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині стягнення з редакції газети "Баришівські вісті" на користь ОСОБА_6 23 884 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. у рахунок оплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 307 ЦПК України передбачено, що до повноважень апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, належить право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції наділений правом досліджувати нові докази, що породжує його право на самостійну їх оцінку та встановлення нових фактів (стаття 303 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_6 працював у відповідача на посаді економіста з липня 2007 року. Наказом редакції газети "Баришівські вісті" від 27 лютого 2009 року № 2к позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника, у випадках, передбачених законодавством, встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 27 Закону України "Про оплату праці"). Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (100-95-п) затверджено порядок обчислення середньої заробітної плати.

Для визначення середньої заробітної плати на підстави постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (100-95-п) необхідна довідка підприємства, яка повинна відповідати вимогам статті 49 КЗпП України.

Однак, судом не з’ясовано середній заробіток ОСОБА_6 для правильного визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Звертаючись із позовом до суду ОСОБА_6 просив відшкодувати йому моральну шкоду, заподіяну відповідачем незаконним звільненням.

У рішенні суду не наведено мотивів відмови чи задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, а також про це нічого не зазначено і у резолютивній частині рішення.

Крім того, за змістом рішення суду повинно бути мотивовано із зазначенням мотивів скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах, та керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов’язки сторін.

Також у рішенні суду має наводитися обґрунтування розміру суми, яка підлягає стягненню.

Не зважаючи на зазначене, судом апеляційної інстанції не наведено обґрунтувань із вищезазначених обставин.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу редакції газети "Баришівські вісті" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2010 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, а справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

В решті рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.