Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк" в особі відділення Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк", відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", третя особа – приватне підприємство "ДПВ і К", про зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк" в особі відділення Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_6 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 жовтня 2008 року між нею та АТ "Індустріально – експортний банк" укладено договір, предметом якого є надання позивачці кредиту у сумі 177 700 (сто сімдесят сім тисяч сімсот) грн. на купівлю автомобіля марки "Nissan Teana". Також 2 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" укладено договір страхування, об’єктом якого є автомобіль марки "Nissan Teana", державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За умовами договору страхування страховик зобов’язувався, у разі настання страхового випадку, здійснити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим договором, а страхувальник зобов’язувався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору. ОСОБА_6 свої зобов’язання, які виникли у неї на підставі договору страхування, виконує у повному обсязі. 4 жовтня 2008 року сталося ДТП, унаслідок якого автомобілю позивача спричинено матеріальну шкоду. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача складає 166 289 (сто шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят дев’ять) грн. Вказана сума за мінусом франшизи у розмірі 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 30 коп. та податку на додану вартість у розмірі 27 714 (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. повинна була бути перерахована на розрахунковий рахунок ПП "ДПВ і К", яке зобов’язувалося провести відповідний ремонт автомобіля. Однак, ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" перерахувало страхову суму на ремонт автомобіля на розрахунковий рахунок ПАТ "Індустріально – експортний банк", у зв’язку з чим автомобіль позивачки не відремонтовано. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила задовольнити її позовні вимоги та зобов’язати ПАТ "Індустріально – експортний банк" перерахувати страхову суму 136 353 (сто тридцять шість тисяч триста п’ятдесят три) грн. на розрахунковий рахунок ПП "ДПВ і К", а ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" перерахувати залишок страхової суми у розмірі 27 714 (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. на розрахунковий рахунок ПАТ "Індустріально – експортний банк", стягнути з відповідачів 3 000 (три тисячі) грн. у рахунок оплати витрат на послуги адвоката, 5 000 (п’ять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 1 640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 68 коп. у рахунок оплати витрат судового збору та 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання вчинити певні дії скасовано. Зобов’язано АТ "Індустріально – експортний банк" перерахувати суму страхового відшкодування у розмірі 136 353 (сто тридцять шість тисяч триста п’ятдесят три) грн. 52 коп. на розрахунковий рахунок ПП "ПДВ і К". Стягнуто з АТ "Індустріально – експортний банк" та ВАТ УСК "Дженералі Гарант" на користь ОСОБА_6 солідарно по 680 грн. у рахунок оплати судового збору. Стягнуто з АТ "Індустріально – експортний банк" та ВАТ УСК "Дженералі Гарант" на користь держави солідарно по 15 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Індустріально – експортний банк" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, як зазначено у статті 629 ЦК України.

Особа, яка порушила зобов’язання, відповідно до частини першої статті 614 ЦК України, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.

Установлено, що між ОСОБА_6, АТ "Індустріально – експортний банк" та ВАТ УСК "Дженералі Гарант" виникли договірні правовідносини на підставі договору кредиту від 2 жовтня 2008 року № 168 - 710602, договору застави від 2 жовтня 2008 року № 168/710602/1 та договору добровільного страхування транспортних засобів від 2 жовтня 2008 року № 681 – 38102 – 38.

4 жовтня 2008 року автомобіль позивачки було пошкоджено, у зв’язку з чим у ОСОБА_6 виникло право на отримання страхового відшкодування для проведення ремонту автомобіля.

Відповідно до пункту 1.3 договору добровільного страхування від 2 жовтня 2008 року № 681 – 38102 – 38 АТ "Індустріально – експортний банк" в особі Дніпропетровської філії є єдиним вигодонабувачем за цим договором.

Страхове відшкодування, що має бути сплачене за договором, як зазначено у пункті 7.19 договору добровільного страхування від 2 жовтня 2008 року № 681 – 38102 – 38, сплачується вигодонабувачу в рахунок погашення простроченої заборгованості страхувальника за кредитним договором, або на рахунок організації, яка здійснює ремонт транспортного засобу (СТО), або на користь страхувальника – у кожному випадку окремо за узгодженням із вигодонабувачем.

Умовою зарахування страхової суми на погашення кредиту – є заборгованість за кредитом на підставі договору кредиту від 2 жовтня 2008 року № 168 – 710602.

Прострочена заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_6 на час виплати страхового відшкодування була відсутня, тому рішення банку щодо зарахування страхового відшкодування в рахунок погашення кредиту є таким, що порушує умови договору страхування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що дії ВАТ УСК "Дженералі Гарант", пов’язані із перерахуванням страхових коштів банку на погашення кредиту, не відповідають умовам договору страхування та вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 в частині зобов’язання ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" перерахувати залишок страхової суми у розмірі 27 714 (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. на розрахунковий рахунок ПАТ "Індустріально – експортний банк" та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що сума 27 714 (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. є податком на додану вартість, яка, відповідно до пункту 9.17 Правил добровільного страхування наземного транспорту від 16 січня 2007 року, повертається страхувальнику після надання документів про оплату відновлювального ремонту на суму, що включає податок на додану вартість. Оскільки ОСОБА_6 не надано доказів про оплату відновлювального ремонту, то підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні. Крім того, у даному випадку чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк" в особі відділення Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Індустріально – експортний банк" відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.