Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира в інтересах ОСОБА_6, заінтересовані особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2009 року,

У вересні 2008 року виконавчий комітет Корольовської районної ради м. Житомира звернувся до суду із заявою, посилаючись на те, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 7 вересня 2004 року ОСОБА_6 визнано недієздатним та рішенням від 14 жовтня 2005 року над останнім установлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_8

ОСОБА_6 проживав у своєї доньки, ОСОБА_7

У зв'язку з поліпшенням стану ОСОБА_6 заявник просив поновити дієздатність указаної особи.

У процесі розгляду справи заявник уточнив вимоги та, посилаючись на ст. 36 ЦК України, ст. ст. 240, 241 ЦПК України, просив визнати ОСОБА_6 обмежено дієздатним.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2009 року, заяву задоволено, обмежено цивільну дієздатність ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_8 ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що ОСОБА_6 не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, але здатний самостійно вчиняти певні дії.

Вказаний висновок судів можна визнати таким, що відповідає обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦК України, якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними суд може обмежити цивільну дієздатність цієї особи.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 7 вересня 2004 року ОСОБА_6 визнано недієздатним.

Відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 7 листопада 2008 року № 480/08 ОСОБА_6 страждає насідками перенесених гострих порушень мозкового кровообігу в формі помірно вираженим психоорганічним синдромом на фоні церебрального атеросклерозу; через наявний у ОСОБА_6 психічний розлад він нездатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно з поясненнями ОСОБА_6 він проживав у смт Оржеві Рівненського району Рівненської області в сім'ї своєї доньки, ОСОБА_7, умовами проживання задоволений, він самостійно здійснював певні дії, зокрема покупки в магазині.

Як убачається з висновку органу опіки та піклування Корольовського району м. Житомира, який є додатком до рішення виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира від 17 вересня 2008 року № 80, ОСОБА_6 самостійно здійснював певні дії, самостійно відвідував Оржівську лікарську амбулаторію, про що свідчить довідка зазначеної медичної установи від 9 вересня 2008 року.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, судові рішення по суті слід визнати законними й обгрунтованими; порушення або неправильного застосування судами норм процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи, не вбачається.

За таких обставин касаційна скарга підлягає відхиленню, ухвалені в справі судові рішення – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.