ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор’євої Л.І.,
суддів:
Балюка М.І., Гуменюка В.І., Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (далі – ВАТ "УСК "Дженералі Гарант") про стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобіля марки "CHERY Amulet", реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2007 року. 13 серпня 2007 року між ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" та позивачем укладено договір добровільного страхування автотранспорту, за умовами якого автомобіль марки "CHERY Amulet", реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано від пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, від незаконного заволодіння транспортним засобом; пошкодження або крадіжки його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, у будь – який час та у будь – якому місці знаходження транспортного засобу, а також від пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу, вибуху транспортного засобу. 23 червня 2008 року сталося ДТП, унаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача. ДТП сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) ОСОБА_7, як водієм застрахованого транспортного засобу, що підтверджується вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2009 року. ОСОБА_7 керував застрахованим транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2007 року, де в графі "особливі відмітки" він зазначений, як уповноважена особа на керування. Унаслідок ДТП автомобілю позивача заподіяної матеріальної шкоди. 26 червня 2008 року ОСОБА_6 звернувся до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" для виплати страхового відшкодування у відповідності до умов договору страхування. Однак, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що ДТП сталося унаслідок грубого порушення водієм транспортного засобу, ОСОБА_8, Правил дорожнього руху, що не відноситься до страхових випадків. Таку відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_6 вважає незаконною. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача 46 006 (сорок шість тисяч шість) грн. 80 коп. у рахунок виплати страхового відшкодування та 460 (чотириста шістдесят) грн. 06 коп. у рахунок оплати державного мита.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Установлено, що 13 серпня 2007 року між Хмельницькою філією ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування автотранспорту, за умовами якого страховик взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим договором, а страхувальник – вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору.
Частиною першою статті 991 ЦК України та пунктом 4.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати.
Крім того, договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону, як зазначено у частині другій статті 991 ЦК України.
Згідно пункту 5.2.1 договору добровільного страхування автотранспорту від 13 серпня 2007 року, укладеного між Хмельницькою філією ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" та ОСОБА_6, до страхових випадків не відноситься використання транспортного засобу як таксі.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2008 року ОСОБА_8 визнано винним за частиною другою статті 286 КК України.
При розслідуванні зазначеної кримінальної справи потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали письмові пояснення на підтвердження того, що на момент скоєння ОСОБА_8 ДТП, автомобіль використовувався як таксі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що оскільки автомобіль, на час настання ДТП, використовувався як таксі, а зазначене не відноситься до страхових випадків (п. 5.2.1 договору страхування), то правові підстави для отримання страхового відшкодування відсутні, а відмова відповідача у здійсненні страхового відшкодування не суперечить вимогам закону.
У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року залишити без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.І. Гуменюк
Д.Д. Луспеник