розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Парма", Головного управління державного казначейства України в Чернігівській області про визнання недійсними акта про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про право власності, відновлення прав власності та відшкодування моральної шкоди,

У липні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок злочинних дій старшого державного виконавця ОСОБА_6 державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова (далі – ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова) 23 червня 2003 року з порушенням установленого порядку та через зловживання державного виконавця, якого було притягнуто до кримінальної відповідальності, і без їхнього відома з публічних торгів була продана належна їм квартира АДРЕСА_1 у зв’язку із заборгованістю в сумі 3 120 грн.

Посилаючись на те, що ця квартира є їхнім єдиним жилим приміщенням, а вчиненими діями державного виконавця позивачам завдана шкода, просили визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів, відновити право власності на вказану квартиру та стягнути 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Судом до участі в якості співвідповідачів у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Парма" та Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 6 лютого 2009 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 21 липня 2003 року квартири АДРЕСА_1, затверджений в.о. начальника ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова від 21 липня 2003 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, видане 23 липня 2003 року на ім’я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 39 316 грн. 63 коп. понесених витрат. У позові ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського управління юстиції на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 26 січня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_1.

Актом про проведення прилюдних торгів, затвердженим в.о. начальника ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова від 21 липня 2003 року, проведених у зв’язку з відкритим виконавчим провадженням із виконання виконавчого напису № 2992 від 29 жовтня 2001 року про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 подвійної суми завдатку, затверджено результати торгів з продажу належної позивачам квартири АДРЕСА_1. Переможцем цих торгів визнано ОСОБА_2, який сплатив за квартиру 18 332 грн. та став власником спірної квартири на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4. 23 липня 2003 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд посилався на те, що вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2005 року у справі за звинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ), доведено факт протиправного, з вини старшого державного виконавця, позбавлення позивачів права власності на належну їм квартиру.

При ухваленні рішення апеляційний суд, як на одну з підстав часткового задоволення позову, посилався на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2005 року, яким скасовано виконавчий напис від 29 жовтня 2001 року про стягнення із ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу, на виконання якого державним виконавцем вчинялись дії з опису, оцінки та реалізації спірної квартири.

Визнаючи недійсними акт про проведення прилюдних торгів і свідоцтво про право власності на спірну однокімнатну квартиру, видане 23 липня 2003 року на ім’я ОСОБА_2, апеляційний суд одночасно стягнув з Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 39 316 грн. 63 коп. понесених ним витрат на придбання квартири з урахуванням індексації, хоча такі вимоги ОСОБА_2 не заявлялись. При цьому суд не з’ясував, хто саме отримав кошти, виручені від продажу квартири з прилюдних торгів.

Судом також не враховано, що вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2005 року у справі за звинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 та ч. 2 ст. 366 КК України, було задоволено цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення з винної особи - ОСОБА_6 - 10 826 грн. 80 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої реалізацією квартири.

Крім того, апеляційний суд, визнавши за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру, усупереч положенням цивільного законодавства одночасно вирішив і питання про право на спадщину після смерті ОСОБА_3

Ураховуючи те, що зазначені порушення норм матеріального й процесуального права були допущені апеляційним судом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 6 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Чернігівської області.