розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Торговий дім "Гідромашсервіс-Україна", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року,

У червні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача на посаді менеджера відділу водного господарства. Наказом № 41-к від 26 травня 2009 року вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що вона звільнена незаконно, скорочення проведено формально, просила задовольнити позов.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушує питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.