Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою; і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 12 червня 2008 року,

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 з тих підстав, що він добровільно залишив зазначену квартиру і більше шести місяців відсутній у ній.

У грудні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення, усунення перешкод у користуванні вказаною квартирою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він змушений був її залишити через ускладнення відносин із ОСОБА_1

У лютому 2008 року ОСОБА_2, дочка сторін, звернулася до суду з вимогами про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 12 червня 2008 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 не мешкає в спірній квартирі з 2000 року без поважних причин. При цьому суд посилався на пояснення сторін у справі та показання свідків.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно із чч. 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 71 ЖК України наймач або члени його сім’ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 посилався на те, що спірна квартира була надана йому та ОСОБА_1 на підставі ордера № 25 від 25 січня 1975 року, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 14 січня 1975 року ( а. с. 6).

Згідно з довідкою, наданою приватним підприємством "СЕБР", від 3 грудня 2004 року № 1823 ОСОБА_3 дійсно проживає в спірній квартирі ( а. с. 17).

ОСОБА_3 не може зайти до вказаної квартири, оскільки на вхідних дверях до квартири змінено замки ( а. с. 29, 42, 43).

Оплата комунальних послуг за цей період провадилася ОСОБА_3 та ОСОБА_1

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_3 з 2000 року постійно в спірній квартирі не проживав, інколи приходив, його речі у квартирі відсутні ( а. с.143-146).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 указував на те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази його відсутності в спірній квартирі понад шість місяців (акти житлово-експлуатаційної організації тощо).

Але під час розгляду справи суди не звернув на це уваги, хоча ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 12 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.