Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи – комунальне підприємство "Ремонтник", ОСОБА_9, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_9, третя особа – комунальне підприємство "Ремонтник", про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у квартирі не проживають з листопада 2001 року. З цього часу вони постійно мешкають за іншою адресою, квартирою не цікавляться, витрати на утримання житла та оплату комунальних послуг не несуть . Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою на підставі статей 71, 72 ЖК України.

ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовували тим, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано чотири особи: ОСОБА_6 – основний квартиронаймач, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_7 зареєстрована у спірній квартирі з 24 липня 1987 року, а ОСОБА_8 – з 8 листопада 2005 року. У спірній квартирі ОСОБА_7, ОСОБА_8 не проживають з поважних причин у зв’язку з неможливістю сумісного проживання з ОСОБА_9, який зловживав спиртними напоями. У квартирі залишилося майно позивачів за зустрічним позовом.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_6, ОСОБА_9 не чинити перешкоди ОСОБА_7, ОСОБА_8 у користуванні квартирою АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_7, ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення основного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

При вирішенні питання про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з’ясуванню підлягають причини відсутності відповідача понад встановлені строки. До поважних причин можна віднести: перебування у відрядженні, перебування у осіб, які потребують догляду, неправомірна поведінка інших членів сім’ї тощо.

Установлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, основним квартиронаймачем якої є ОСОБА_6 У 2001 році ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були вимушені залишити спірну квартиру у зв’язку із зловживанням ОСОБА_9 спиртними напоями та вчинення ним сварок і скандалів.

Однак, весь цей час відповідачка ОСОБА_7 та її донька ОСОБА_8 ставилися до спірної квартири як до свого основного місця проживання.

Зазначені обставини можна визнати поважними причинами відсутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у спірному жилому приміщенні.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що останні не проживали у квартирі з поважних причин, а тому відсутні підстави для визнання їх такими, що втратили право користування житлом. Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не проживають у квартирі з поважних причин, то судом також обґрунтовано зобов’язано ОСОБА_6 не чинити їм перешкоди у користуванні квартирою та вселено у спірне житло.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.