Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл земельної ділянки та будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист права власності на землю та розподіл земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником ? частин будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 7 травня 2004 року. Відповідачка ОСОБА_7 є власником ? частини будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 23 квітня 2004 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 липня 2007 року. Зазначений будинок та прибудови до нього розташовані на земельній ділянці, загальною площею 2 114 кв.м., яка знаходиться у спільному користування сторін. На даний час сторони не можуть дійти згоди стосовно користування зазначеною земельною ділянкою. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила поділити будинок, що знаходиться у спільній частковій власності в натурі, визнавши за нею право власності на ? частин будинку, що складається з кімнат у будинку: 1-1 жила кімната, площею 19,3 кв.м, 1-2 коридор, площею 4,6 кв.м., 1-3 жила кімната, площею 15 кв.м, 1-4 жила кімната, площею 10,7 кв.м, 1-5 кухня, площею 9,3 кв.м, 1-6 ванна, площею 4,5 кв.м, 1-7 жила кімната, площею 15,9 кв.м, 1-8 коридор, площею 5,9 кв.м, 1-9 кухня, площею 13,1 кв.м, 2-1 кухня, площею 11 кв.м, 2-2 кухня, площею 8,8 кв.м, 2-3 жила кімната, площею 15,2 кв.м., надвірні будівлі: під літ. "Г", "Н" – літні кухні, під літ. "Д" - вбиральня, під літ. "Е" – льох, під літ. "К" – сарай, під літ. "М" – вбиральня – душ, № 1-5 – огорожа, 1 – 11 – мостіння, під літ. "Ж" – гараж, а також визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 2 114 кв.м., у відповідності до часток у власності будинку.

28 травня 2008 року ОСОБА_6 змінила позовні вимоги та просила встановити між нею та ОСОБА_7 порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 2 114 кв.м., шляхом виділення ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 1 576 кв.м., ОСОБА_7 – 518 кв.м., у загальному користуванні залишити земельну ділянку, площею 20 кв.м.

ОСОБА_7 звернулася із позовом до ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою, площею 2 114 кв.м., та визнати право власності на земельну ділянку у відповідності до частки у власності будинку.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2008 року справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ земельної ділянки та справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на землю, поділ земельної ділянки – об’єднано в одне провадження.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно варіанту висновку судової будівельно – технічної експертизи № 7372 від 17 жовтня 2007 року. Визначено за ОСОБА_6 право користування земельною ділянкою площею 1 586 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі: 1 576 кв.м. – в особисте користування, 10 кв.м. – доля ділянки загального користування. Зберегти вхід з боку вул. Магістральної в м. Одесі. Ділянку продовж наружної стінки сараю під літ. "К" виділено в приватне користування співвласнику з часткою ? з правом доступу до співвласника з часткою ? на час ремонтних робіт. Визначено за ОСОБА_7 право користування земельною ділянкою площею 528 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі: 518 кв.м. – в особисте користування, 10 кв.м. – доля ділянки загального користування. Зберегти вхід з боку вул. Магістральної в м. Одесі. Ділянку продовж наружної стінки гаражу під літ. "Ж" виділено в приватне користування співвласнику з часткою ? з правом доступу до співвласника з часткою ? на час ремонтних робіт. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частин будинку АДРЕСА_1, який складається з: 1-1 жила кімната, площею 19,3 кв.м, 1-2 коридор, площею 4,6 кв.м., 1-3 жила кімната, площею 15 кв.м, 1-4 жила кімната, площею 10,7 кв.м, 1-5 кухня, площею 9,3 кв.м, 1-6 ванна, площею 4,5 кв.м, 1-7 жила кімната, площею 15,9 кв.м, 1-8 коридор, площею 5,9 кв.м, 1-9 кухня, площею 13,1 кв.м, 2-1 кухня, площею 11 кв.м, 2-2 кухня, площею 8,8 кв.м, 2-3 жила кімната, площею 15,2 кв.м., надвірні будівлі: під літ. "Г", "Н" – літні кухні, під літ. "Д" - вбиральня, під літ. "Е" – льох, під літ. "К" – сарай, під літ. "М" – вбиральня – душ, № 1-5 – огорожа, 1 – 11 – мостіння, під літ. "Ж" – гараж.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2009 року змінено. Виключено з рішення суду висновки про визнання за ОСОБА_6 права власності на ? частин будинку АДРЕСА_1, який складається з: 1-1 жила кімната, площею 19,3 кв.м, 1-2 коридор, площею 4,6 кв.м., 1-3 жила кімната, площею 15 кв.м, 1-4 жила кімната, площею 10,7 кв.м, 1-5 кухня, площею 9,3 кв.м, 1-6 ванна, площею 4,5 кв.м, 1-7 жила кімната, площею 15,9 кв.м, 1-8 коридор, площею 5,9 кв.м, 1-9 кухня, площею 13,1 кв.м, 2-1 кухня, площею 11 кв.м, 2-2 кухня, площею 8,8 кв.м, 2-3 жила кімната, площею 15,2 кв.м., надвірні будівлі: під літ. "Г", "Н" – літні кухні, під літ. "Д" - вбиральня, під літ. "Е" – льох, під літ. "К" – сарай, під літ. "М" – вбиральня – душ, № 1-5 – огорожа, 1 – 11 – мостіння, під літ. "Ж" – гараж. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 є власником ? частин будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 – ? частини цього ж будинку, то доцільно виділити сторонам у користування земельну ділянку, пропорційно їх часткам у будинку, як зазначено у висновку експертизи № 7372 від 17 жовтня 2007 року.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено, що ОСОБА_6 є власником ? частин будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 7 травня 2004 року. ОСОБА_7 є власником ? частини будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 23 квітня 2004 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 липня 2007 року. Спірна земельна ділянка, на якій розташований будинок та інші споруди, знаходиться у спільному користуванні сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно роз’яснення, викладеного у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до статті 88 ЗК України слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов’язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, судом не звернуто уваги, що будинок не поділено в натурі, як це передбачено статтею 364 ЦК України.

Крім того, сторонами не заперечується та не оспорюється розмір часток у спільній частковій власності на будинок. Сторони посилаються на те, що вони мають право на користування частиною земельної ділянки, пропорційною їх часткам у праві власності на будинок, оскільки між ними не визначено порядку користування земельною ділянкою і саме з цього приводу виник спір.

С уд у порушення вимог закону належним чином не перевірив доводів сторін, не повно з’ясував обставини справи, не надав їм оцінки, а також не визначився із характером спірних правовідносин.

Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.