розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4, про розірвання договору підряду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 5 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2007 року між ним (замовником) і фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2. (підрядником) та фахівцем ОСОБА_3. був укладений договір підряду № 291, відповідно до якого останній зобов’язався виконати внутрішні будівельні роботи в дачному будинку АДРЕСА_1, належному йому на праві власності.

Він виконав свої обов’язки за договором: надав підряднику кошти для придбання необхідних будівельних матеріалів та в якості авансу сплатив 5 тис. грн. Проте відповідачі в порушення передбачених договором зобов’язань ремонтні роботи не завершили, а виконані роботи виявилися неякісними чим завдали йому матеріальної шкоди.

У зв’язку із цим позивач просив розірвати договір підряду № 291 від 1 листопада 2007 року, стягнути 48 217 грн. 42 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 30 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 5 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково: розірвано договір підряду № 291 від 1 листопада 2007 року, стягнуто солідарно з відповідачів 48 217 грн. 42 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 700 грн. витрат на проведення висновку спеціаліста.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати ухвалені щодо нього судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У решті – судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що порушення відповідачами зобов’язань за договором підряду негативно вплинули на психічний стан позивача.

Суди залишили поза увагою, що відповідальність у вигляді відшкодування підрядником моральної шкоди не передбачена вимогами вищезазначеного закону та що така відповідальність не була обумовлена сторонами в договорі.

Крім того, суд першої інстанції, вважаючи, що були порушені права позивача як споживача, не зважив на те, що п. 5 ст. 4 Закон України "Про захист прав споживачів" передбачено відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, визначених законодавством, та не установив у справі цих обставин.

З урахуванням викладеного, задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3. споживачу не ґрунтується на законі, а тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

У решті – судові рішення відносно ОСОБА_3. ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу в цій частині слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 341, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 5 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати.