розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом до Сарненської міської ради, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його матір ОСОБА_3., строк на подання заяви про прийняття спадщини він пропустив із поважних причин – внаслідок його юридичної необізнаності та ряду інших причин, крім того, виникла необхідність установити факт, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є його матір’ю, так як у свідоцтві про його народження її прізвище та ім’я зазначено "ОСОБА_4".

Позивач просив встановити факт, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є його матір’ю та визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Сарненського районного суду від 13 березня 2008 року позов задоволено.

Зазначене рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 8 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасовано та постановлено передати справу в цій частині на новий розгляд до того ж суду.

Судом до участі в справі як відповідача залучено ОСОБА_2.

Рішенням Сарненського районного суду від 22 вересня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 16 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення такого позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що на час відкриття спадщини після ОСОБА_3. позивач не міг подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки виникла необхідність для встановлення факту його родинних відносин із спадкодавцем, а тому він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Проте з такими висновками апеляційного суду цілком погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому слід ураховувати, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини, а не наступного оформлення своїх прав на спадкове майно.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадщину прийняла ОСОБА_2., позивач є спадкоємцем ОСОБА_3., але спадщини у визначений законом строк не прийняв.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався положеннями статті 1272 ЦК України та виходив із того, що згідно пояснень представника позивача причиною пропуску ОСОБА_1. строку на подання заяви про прийняття спадщини була схильність останнього до вживання алкогольних напоїв, що перешкоджало йому оформити документи для подачі в нотаріальну контору, проте таку причину не можна вважати поважною.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов, проте в порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає невірними висновки цього суду, не встановив та не зазначив у рішенні в чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено.

Висновок апеляційного суду про те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1. не міг подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, так як у його свідоцтві про народження була допущена помилка в ініціалах матері, не вмотивований та не обґрунтований відповідними доказами, оскільки апеляційний суд не встановив та не зазначив у рішенні чи завертався позивач до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк та відповідно чи мала місце відмова державного нотаріуса в прийнятті такої заяви саме з причин помилок у свідоцтві про народження позивача.

Крім того, згідно з частиною першою статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки.

У порушення зазначених вимог закону апеляційний суд розглянув справу 16 листопада 2009 року без участі відповідачки ОСОБА_2. при відсутності відомостей про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи, а вручення повістки ОСОБА_2. відбулося вже після розгляду справи в апеляційному порядку, а саме 17 листопада 2009 року.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Рівненської області від 16 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.