Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – ВВД ФССНВ) у м. Шахтарську Донецької області, ВВД ФССНВ у м. Черкасах, ВВД ФССНВ у м. Києві про визнання членом сім`ї, встановлення факту проживання однією сім`єю та стягнення страхових виплат за касаційною скаргою ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2009 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом, в якому після уточнення своїх позовних вимог просив визнати його членом сім'ї ОСОБА_2., встановити факт проживання з ним однією сім'єю та стягнути на його користь одноразові допомоги, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , а також зобов'язати відповідача призначити йому щомісячні страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника, посилаючись на те, що проживав однією сім'єю з померлим сином.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2009 року позов задоволено частково: визнано ОСОБА_1. членом сім'ї ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; встановлено факт проживання ОСОБА_1. однією сім'єю з ОСОБА_2.; стягнуто з ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1. одноразову допомогу сім'ї в розмірі п'ятирічного заробітку в сумі 89 603 гривні 40 копійок, одноразову допомогу в розмірі річного заробітку в сумі 17 920 гривень 68 копійок, щомісячні страхові виплати за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1 квітня 2009 року в розмірі 26 067 гривень 22 копійки, а всього 133 539 гривень 30 копійок. Зобов'язано ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області виплачувати ОСОБА_1. з 1 квітня 2009 року щомісячні страхові виплати в розмірі 1 056 гривень 38 копійок із подальшим проведенням перерахунку в порядку, визначеному законодавством. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення одноразової допомоги в розмірі річного заробітку в сумі 17 920 гривень 68 копійок скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1. до ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області про стягнення одноразової допомоги в розмірі річного заробітку відмовлено. У решті – рішення суду залишено без змін.

ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач проживав однією сім’єю зі своїм сином, ОСОБА_2., до дня смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1, смерть якого відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1326/3 від 2 лютого 2007 року сталася внаслідок черепно-мозкової травми, отриманої в дорожньо-транспортній пригоді під час виконання трудових обов’язків, а тому відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ОСОБА_1 . має право на отримання від ВВД ФССНВ у м. Шахтарську Донецької області страхових виплат у зв’язку зі смертю сина.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 33 цього Закону в разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підп. "д" п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті .

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого ( п. 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Заперечуючи проти позову, відповідачі вказували, що позивач на момент смерті сина, ОСОБА_2., не був членом його сім’ї, не перебував на його утриманні, оскільки мешкав за іншою адресою та отримував пенсію за віком у розмірі 2 305 гривень 70 копійок і відшкодування частини заробітку у зв’язку з утратою професійної працездатності в розмірі 899 гривень 85 копійок і отримувані ним суми перевищували розмір заробітку померлого сина.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону та заперечень відповідачів не врахував.

Суд апеляційної інстанції на вказане не звернув уваги, у порушення вимог ст.ст. 303, 316 ЦПК України не перевірив доводів апеляційної скарги, у рішенні не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи. При цьому, скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення одноразової допомоги в розмірі річного заробітку в сумі 17 920 гривень 68 копійок і відмовляючи в задоволенні цих вимог, апеляційний суд правильно вказав, що позивач не перебував на утриманні загиблого сина, оскільки отримував пенсію.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно з’ясувати характер спірних правовідносин, права та обов’язки сторін і ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2009 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.