розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У січні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк" (далі –ВАТ "Ерсте Банк"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 25 січня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_3 було укладено: кредитний договір та надано ОСОБА_3 40 тис. доларів США строком до 24 січня 2018 року зі сплатою 13,5% річних; договір іпотеки належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та договір поруки між ВАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. помер.

17 червня 2008 року ВАТ "Ерсте Банк" направило до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори повідомлення з вимогою до спадкоємців про погашення кредитної заборгованості та листи-повідомлення на адресу спадкоємців першої черги за законом: матері ОСОБА_3 – відповідачки ОСОБА_1, його доньки – ОСОБА_5. та поручителя – ОСОБА_2, проте заборгованість погашена не була.

Уточнивши позовні вимоги, ВАТ "Ерсте Банк" просило стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 306 559 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором; стягнення зі ОСОБА_1 проводити за рахунок спадкового майна – квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Ерсте Банк" 306 559 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором. Стягнуто зі ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ВАТ "Ерсте Банк" по 850 грн. з кожного судового збору та по 15 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 25 серпня 2009 року зазначене судове рішення змінено та позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором в межах вартості спадкового майна. У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

ВАТ "Ерсте Банк" у касаційній скарзі просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, також посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ВАТ "Ерсте Банк" - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, стягуючи солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Ерсте Банк" 306 559 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором, виходив із того, що за зобов’язаннями ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, ОСОБА_1 як спадкоємець та ОСОБА_2 як поручитель повинні відповідати солідарно.

Апеляційний суд, змінюючи рішення та ухвалюючи нове рішення, посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 1282 ЦК України зобов’язані задовольнити вимоги кредитора, але в межах вартості спадкового майна.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_3 було укладено: кредитний договір про надання ОСОБА_3 40 тис. доларів США строком до 24 січня 2018 року зі сплатою 13,5% річних; договір іпотеки належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та договір поруки між ВАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. помер.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.

Частиною 3 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Суд, покладаючи обов’язок на ОСОБА_2 як на поручителя погасити заборгованість за договором зазначені положення закону не врахував та у порушення вимог ст. 213 ЦПК України не з‘ясував, чи поручався ОСОБА_2 за нового боржника.

Крім того, вирішуючи питання судових витрат, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (а.с. 9 т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Після смерті боржника, ОСОБА_3, ВАТ "Ерсте Банк" направило до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори повідомленні з вимогою до спадкоємців про погашення кредитної заборгованості та листи-повідомлення на адресу спадкоємців першої черги за законом: ОСОБА_1 та ОСОБА_5., однак остання від спадщини відмовилася.

Ухвалюючи рішення, суд послався на положення ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Однак у порушення вимог ст. 213 ЦПК України суд не перевірив доводи ОСОБА_1 про те, що із заявою про прийняття спадщини вона до нотаріальної контори не зверталася і спадщину не оформлювала; син разом із нею у квартирі АДРЕСА_1 не проживав, а проживав по АДРЕСА_2

Крім того, суд не з’ясував, чи приймав хтось після смерті ОСОБА_3 спадщину у відповідності до вимог ЦК України (435-15) та в якому обсязі, яка вартість спадкового майна; у рішенні належним чином не визначив обсягів відповідальності кожного з відповідачів. Рішення апеляційного суду, в якому не визначено суму заборгованості робить неможливим реальне його виконання.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк" - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 25 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.