розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,-

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, або ФОП ОСОБА_3) звернулась до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, або Первомайська ОДПІ Миколаївської області ДПС) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № 0000551701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 960,00 грн., у тому числі за основним платежем - 18 640, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 320, 00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.135), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 24 квітня 2012 року по 28 квітня 2012 року посадовими особами Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Теплик-Агро", ФГ "Анна", ТОВ "Інагротрейд", ТОВ "Черкасиелеватормаш", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Флорена Плюс" за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.05.2012 року № 445/17-200/НОМЕР_2 (а.с.14-22).

Відповідно до висновку зазначеного Акту документальною позаплановою перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено порушення останньою п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме встановлено, що ФОП ОСОБА_3 занижено чисту суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 18 640 грн., внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 18 640 грн. (декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року, подана до Первомайської ОДПІ, реєстраційний № НОМЕР_3 від 19.10.2011 року) по взаєморозрахунках з ТОВ "Флорена Плюс".

На підставі висновків зазначену акту перевірки та за результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № 0000551701 (а.с.8), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 960,00 грн., у тому числі за основним платежем - 18 640, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 320, 00 грн.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 23 травня 2012 року № 0000551701, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належно оформлених всіх первинних документів, що підтверджують виконання господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Флорена Плюс", на підставі чого суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем правомірно зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 18 640 грн. та відповідно про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на вказану суму.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що в межах дослідження питання правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену в ціні отриманого товару/послуг слід враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Водночас, колегія суддів наголошує, що як під час проведення спірної перевірки, а так само під час судового розгляду справи позивачем не надано жодного договору укладеного між позивачем та ТОВ "Флорена Плюс", а також із наданої накладної підписаної постачальником позивача - ТОВ "Флорена Плюс" не вбачається, на підставі яких господарських договорів виконувалась поставка товару. В наявній в матеріалах справи податковій накладній від 05.07.2011 року № 59 (а.с.23) лише зазначено, що вона виписана відповідно до договору поставки без номеру та дати, що не дають змоги суду встановити зв'язок поставки товарів відповідно до цієї накладної.

Також, колегія суддів враховує, що для встановлення товарності господарських операцій суд також повинен з'ясувати чи дійсно поставлялись товари позивачу, що мало б підтверджуватися, зокрема, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про передачу товару позивачу та вивезення ним товарів зі складу постачальника, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає недоведеним факт придбання товару, тоді як саме це є підставою для формування податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України (2755-17) .

Поряд з цим, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження бухгалтерського обліку придбаного товару, зокрема, на складських приміщеннях, майнові права на які наявні у позивача, а також не надано будь-яких доказів використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності, зокрема, договорів на реалізацію придбаної продукції та/або відповідних первинних документів, якими було б зафіксовано продаж придбаної продукції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції, що позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що поставка товару від ТОВ "Флорена Плюс" не підтверджується первинними документами, складання яких передбачено нормативно-правовими актами, а також зазначені господарські операції не було належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача, а тому колегія суддів вважає, що відповідач правомірно виключив зі складу податкового кредиту суми ПДВ сплачених у ціні вартості зазначених товарів та збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що надані позивачем податкові та видаткові накладні є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманого товару, оскільки вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання придбаного товару, на підставі яких сформований податковий кредит, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи. В даному випадку для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Флорена Плюс" із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у ТОВ "Флорена Плюс" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 року № 103/22-9/35851839 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Флорена Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009 року по 29.02.2012 року").

Крім того, колегія суддів наголошує, що стверджуючи про обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманого від ТОВ "Флорена Плюс" товару останньою до суду не надано жодного доказу, які б підтверджували, що ФОП ОСОБА_3 дійсно було здійснено оплату придбаного товару, тобто сплачено ПДВ у ціні вартості отриманого від ТОВ "Флорена Плюс" товару.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте Первомайською ОДПІ Миколаївської області ДПС податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № 0000551701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 960,00 грн., у тому числі за основним платежем - 18 640, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 320, 00 грн. скасуванню не підлягає.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 рок - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.