Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Аромат" (далі – ДП "Аромат"), третя особа – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області (далі – відділення Фонду), про відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2005 року визнано факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 17 червня 2004 року на підприємстві – філії "Лактіс" ДП "Аромат", унаслідок якого він отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 5 грудня 2005 року йому встановлено втрату 15% професійної працездатності у зв’язку з травмою довічно.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просив стягнути з ДП "Аромат" 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Аромат" на користь ОСОБА_6 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Ухвалою Верховного Суду України від 19 листопада 2008 року рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2009 року за клопотанням ОСОБА_6 проведено заміну неналежного відповідача у справі – ДП "Аромат" – на належного відповідача – відділення Фонду.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_6 8 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення міськрайонного суду та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що є рішення суду, яке набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2005 року, яке набрало законної сили, визнано факт нещасного випадку на виробництві, що стався 17 червня 2004 року о 14 годині на підприємстві – філії "Лактіс" ДП "Аромат", унаслідок якого ОСОБА_6 отримав виробничу травму у вигляді ампутації частини другого пальця та рваної рани третього пальця лівої кисті руки. У частині стягнення з відділення Фонду 40 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Зазначене рішення суду першої інстанції визнано апеляційним судом таким, що ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких ОСОБА_6 пред’явлено новий позов про відшкодування моральної шкоди.

Однак позови вважаються тотожними тільки в тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, предмет і підстава. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

У рішенні Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2005 року підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди зазначено відсутність акта розслідування нещасного випадку за встановленою формою або висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності.

16 листопада 2005 року ДП "Аромат" було складено акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, що стався 17 червня 2004 року з ОСОБА_6 у філії "Лактіс" ДП "Аромат", унаслідок якого останній отримав виробничу травму.

Висновком МСЕК від 5 грудня 2005 року ОСОБА_6 встановлено втрату 15% професійної працездатності у зв’язку з травмою довічно.

Саме у зв’язку із цими обставинами ОСОБА_6 знову звернувся з позовом до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди.

Але апеляційний суд зазначеного не врахував і не звернув уваги на те, що змінилась підстава позову, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про пред’явлення тотожного позову та необхідність закриття провадження у справі.

Клопотання касаційної скарги про залишення без змін рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягає, оскільки фактично рішення суду по суті апеляційним судом не переглядалось, а під час його скасування апеляційний суд виходив виключно з наявності безумовних процесуальних підстав для закриття провадження у справі.

Ураховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.