Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Національної академії оборони України до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2009 року,

У березні 2009 року Національна академія оборони України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що ОСОБА_6 наказом начальника академії від 20 червня 2002 року був виключений зі списків особового складу цієї академії, однак не звільнив надану йому на час навчання кімнату.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2009 року, позовні вимоги задоволено.

ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 25 січня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 3 березня 2010 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії оборони України від 27 лютого 2010 року № 46 Національну академію оборони України реорганізовано шляхом перетворення в Національний університет оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 17 березня 2010 року № 144 тимчасове виконання обов’язків начальника Національного університету оборони України на термін до призначення начальника Національного університету оборони України покладено на першого заступника начальника Національного університету оборони України генерал-лейтенанта Юдакова В.О.

14 квітня 2010 року до Верховного Суду України надійшла заява від тимчасово виконуючого обов’язки начальника Національного університету оборони України Юдакова В.О. про відмову від позову.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 174 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку від представляє.

Згідно із ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ураховуючи зазначені обставини й вимоги процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що дії тимчасово виконуючого обов’язки начальника Національного університету оборони України Юдакова В.О. не суперечать інтересам Національного університету оборони України, а тому заява тимчасово виконуючого обов’язки начальника Національного університету оборони України Юдакова В.О. про відмову від позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 205, 206, 334 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Заяву тимчасово виконуючого обов’язки начальника Національного університету оборони України Юдакова Віктора Олександровича про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову Національного університету оборони України від позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення.

Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2009 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.