Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області про стягнення недонарахованої страхової виплати одноразової допомоги за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2007 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час своєї роботи на шахті "Дніпровська" відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" отримав виробничу травму та професійне захворювання. Висновком МСЕК від 28 січня 2003 року йому вперше було встановлено 10 % втрати працездатності у зв’язку з виробничою травмою. Зазначав, що постановою відповідача № 3538/9 від 6 січня 2004 року нарахована одноразова допомога у розмірі 12 410 грн. 40 коп. і обмежена до виплати сумою 8 800 грн.; висновком МСЕК від 20 лютого 2003 року ОСОБА_6 було вперше встановлено 25 % втрати працездатності. Постановою Відділення № 3538/9 від 6 січня 2004 року нарахована одноразова допомога у розмірі 31 051 грн. і обмежена до виплати сумою 8 800 грн.; постановою Відділення № 1538/13 від 9 грудня 2004 року нарахована одноразова допомога у розмірі 33 797 грн. 60 коп. і обмежена до виплати сумою 10 640 грн. Вважав нарахувані суми виплати одноразової допомоги неправильними і посилаючись на абз. 2 п. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" просив стягнути на його користь 45 408 грн. 60 коп.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_6 45 408 грн. 60 коп. у рахунок недонарахованої суми одноразової допомоги. Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області просить скасувати постановлені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) не передбачає обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.

Проте цей висновок зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, ст. 34 Закону регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.

Частина 2 ст. 34 цього ж Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, установленої МСЕК.

Абзац 2 ч. 2 цієї статті Закону визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.

При цьому в абз. 1 ч. 2 указаної статті встановлено загальне правило про те, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру страхової суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Зазначене обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати, установлене абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону, застосовується й при перерахунку розміру допомоги при повторному встановленні вищого ступеня втрати стійкої працездатності.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи, що суди при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2007 року, скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області про стягнення недонарахованої страхової виплати одноразової допомоги відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.