Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Херсонської філії закритого акціонерного товариства Страхової Групи "ТАС", третя особа – Херсонська обласна дирекція акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", про відшкодування шкоди за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства Страхова Група "ТАС" на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року,

У червні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 березня 2006 року він уклав із відповідачем договір страхування наземного транспорту. Указував, що 18 травня 2006 року в результаті стихійного лиха (сильна злива) його автомобіль, який є предметом договору страхування, зазнав технічних пошкоджень. Зазначав, що відповідач відмовляється відшкодувати витрати на ремонт автомобіля, посилаючись на те, що указана подія не є страховим випадком. Просив стягнути з Херсонської філії ЗАТ СК "ТАС" суму основної страхової виплати в розмірі 30 356 грн. 72 коп., 34 616 грн. 43 коп. на ремонт автомобіля, 51 грн. 60 коп. пені, 348 грн. 68 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 2 тис. грн. витрат на правову допомогу, 750 грн. витрат на проведення експертизи; розірвати договір страхування та стягнути 6 389 грн. 82 коп. сплачених страхових платежів.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 суму основної страхової виплати в розмірі 30 356 грн. 72 коп., витрати, пов’язані з ремонтом автомобіля, у розмірі 34 816 грн. 43 коп., 348 грн. 68 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 2 тис. грн. на правову допомогу, а всього 67 551 грн. 83 коп.; розірвано договір страхування № ДСНТ/21 НОМЕР_1 від 23 березня 2006 року; стягнуто з Херсонської філії ЗАТ СК "ТАС" на користь ОСОБА_6 сплачені страхові платежі в розмірі 6 389 грн. 82 коп.; у задоволенні позову в частині стягнення витрат, пов’язаних із проведенням експертизи, у розмірі 750 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" просить скасувати постановлені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що страхова подія настала внаслідок стихійного лиха, у зв’язку із чим відповідач повинен виплатити ОСОБА_6 страхове відшкодування.

З висновками судів погодитись не можна з таких підстав.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч. 1, 3 ст. 213 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу ( далі – ЦК України (435-15) ) страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що в п. 5.1.4 договору страхування № ДСНТ/21 НОМЕР_1 від 23 березня 2006 року визначено перелік страхових випадків, а саме: пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавини, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання ґрунту), падіння дерев та інших предметів, напад тварин). До страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв’язку з поломкою, відмовою в роботі, виходом з ладу деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок неналежного від волі страхувальника попадання у внутрішні порожнини агрегатів сторонніх предметів і речовин (гідроудар і т.п.) (п. 10.2.8 договору) (а.с. 18-19). Зі змісту довідки Херсонського обласного центру з гідрометрології № 01-45/979 від 9 червня 2006 року вбачається, що 18 травня 2006 року в місті Херсоні спостерігався дощ (а.с. 16 зв.).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що пошкодження автомобіля ОСОБА_6 не є страховим випадком, оскільки пошкодження автомобіля відбулося не під час стихійного лиха, а є наслідком гідроудару, що відповідно до умов укладеного договору не є страховим випадком.

У порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув; заперечень відповідача належним чином не перевірив; не з’ясував, чи є пошкодження автомобіля наслідком стихійного лиха та чи можна визнати опади, які відбувалися 18 травня 2006 року, стихійним лихом тощо. Крім того, стягнув страхові виплати із Херсонської філії ЗАТ "Страхова Група "ТАС", яка відповідно до ст. 80 ЦК України не є юридичною особою.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.