розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алтуніна Тетяна Петрівна, орган опіки та піклування Жовтневого району м. Харкова, про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності,

У травні 2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про визнання права переважної купівлі 59/100 часток у праві спільної часткової власності в комунальній квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що їм та їхній неповнолітній доньці, ОСОБА_11, на праві власності належить 41/100 частка вказаної квартири, де вони займають кімнату площею 15,1 кв. м. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві власності належить 59/100 часток квартири та вони займають кімнату площею 21,4 кв. м.

У 2000 році позивачі виїхали на роботу у Тюменську область Російської Федерації, однак попередили сім‘ю ОСОБА_7 про своє бажання придбати їхню частку у випадку її відчуження.

У грудні 2004 року матері ОСОБА_3 – ОСОБА_12, яка наглядала за квартирою, стало відомо, що відповідачі бажають продати свої частку квартири і шукають покупців. ОСОБА_12 повідомила їм про намір придбати цю частку, однак 13 січня 2005 року ОСОБА_6 продав частку квартири ОСОБА_8

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили визнати за ними переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.

рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 вересня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 переважне право купівлі 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 . Переведено на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 права та обов’язки покупців за договором купівлі-продажу від 13 січня 2005 року 59/100 часток комунальної квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 57,6 кв. м, жилою площею 36,5 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 19 тис. грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДА Харківської області МФО 851011 р/р НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 64 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, відмовляючи у позові, виходив із того, що приватним нотаріусом, Алтуніною Т.П., були виконані вимоги ст. 362 ЦК України при посвідченні договору купівлі-продажу квартири, оскільки співвласники квартири за повідомленням адресного столу м. Харкова не зареєстровані у м. Харкові та у Харківській області, а ОСОБА_5, який зареєстрований у спірній квартирі, нотаріусом був направлений лист з пропозицією придбати 59/100 частин квартири за 27 тис. грн., який було повернуто з відміткою поштового відділення про те, що він за вказаною адресою не проживає.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи позов, посилався на те, що продаж частки у праві спільної часткової власності відбувся з порушенням переважного права співвласників, оскільки поштове відділення (за повідомленням якого ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживає) не є документом відповідного компетентного органу.

Що стосується повідомлення нотаріусом інших співвласників, то матеріали справи такого не містять.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 січня 1997 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 у рівних частках на праві власності належить 41/100 частина у комунальній квартирі АДРЕСА_1, а саме кімната площею 15,1 кв. м. Зазначена кімната приватизована відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) (а.с. 8).

Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ст. 361 ЦК України). Цивільним кодексом України (435-15) передбачено переважне право співвласників на купівлю частки у праві спільної часткової власності та переведення прав та обов’язків покупця на інших співвласників у разі порушення їх права переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362).

Однак застосування наведених норм закону має певні особливості при розгляді справ про відчуження кімнат у квартирах, право власності на які набуто в результаті приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до абз. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об’єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Отже, приватизовані відповідно до абз. 1 ст. 2 цього Закону кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, є самостійними об’єктами права власності, а не часткою у спільній власності всіх наймачів, які мешкають у такій квартирі чи будинку. Тому при продажу такої приватизованої кімнати особи, які також приватизували жилі приміщення в цій же квартирі (будинку), не користуються правом переважної купівлі, передбаченої ст. 362 ЦК України.

З огляду на викладене поширення судом як першої, так і апеляційної інстанцій на комунальну квартиру правового режиму спільної часткової власності та застосування переважного права на купівлю частки в майні співвласників кімнати є неправильним і таким, що суперечить вимогам законодавства.

Оскільки судами неправильно застосовані норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 29 вересня 2009 року скасувати.

У позові ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алтуніна Тетяна Петрівна, орган опіки та піклування Жовтневого району м. Харкова, про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності відмовити.