Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Прокопчука Ю.В., Мазурка В.А., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування понесених затрат на будівництво житлового будинку з господарськими спорудами за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 лютого 2009 року,

У листопаді 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 листопада 1990 року вони уклали з відповідачами договір про будівництво житлового будинку з господарськими спорудами з метою створення спільної власності за рахунок спільної праці та спільних грошових коштів. У грудні 1995 року будинок побудували, за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на зазначений будинок. Рішенням суду за відповідачами визнано право власності на 1/2 частину спірного будинку за кожним. Позивачі просили стягнути з відповідачів на їхню користь витрати, які вони понесли від будівництва будинку в сумі 96 007 грн. 65 коп. відповідно до висновків будівельно-технічних експертиз.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 36 965 грн. 89 коп. з кожного у відшкодування витрат на будівництво житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, по 2 369 грн. 74 коп. витрат по оплаті судових експертиз, по 300 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, по 369 грн. 66 коп. судового збору та по 15 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про частково задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивачі у справі брали участь у будівництві будинку на підставі угоди про створення спільної власності на цей будинок та понесли матеріальні затрати на його будівництво, вони мають право на відшкодування матеріальних збитків, які необхідно стягнути з колишнього подружжя відповідно до вимог ст. 61 Сімейного кодексу України.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Судом установлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Чутівської селищної ради №10 від 30 жовтня 1990 року ОСОБА_5 виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1.

27 листопада 1990 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений договір, на підставі якого стали проводити будівельні роботи по будівництву житлового будинку з метою створення спільної власності, яке проводилось протягом 1990-1995 років.

27 листопада 1991 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб.

20 грудня 1995 року будинок зданий в експлуатацію, 30 січня 1996 року видано свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5

9 липня 2003 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був розірваний.

У зв’язку з тим, що житловий будинок був зданий в експлуатацію у грудні 1995 року, а позов пред’явлено до суду у листопаді 2007 року, суду необхідно було перевірити належним чином пояснення сторін щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зазначеним позовом. При цьому суд фактично не з’ясував, коли позивачі дізналися про порушення їх прав. Посилання лише на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2006 року без зазначення конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, є порушенням ст.ст. 212, 213 ЦПК України.

Та обставина, що ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про право на житловий будинок тільки після розірвання шлюбу, не позбавляє її права власності на її частину будинку, оскільки будинок збудований під час шлюбу за кошти подружжя і може бути об’єктом їх спільної сумісної власності. Зазначене підтверджується рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2006 року, яке набрало законну силу.

Ураховуючи те, що суд у порушення вимог ст.ст. 10, 212- 215 ЦПК України всебічно не з’ясував обставини, яке мають істотне значення, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.