Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відкрите акціонерне товариство "Київметробуд", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій з урахуванням уточнень просив установити факт виконання ним обов’язків прохідника відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" у період з 16 грудня 1993 року до 16 березня 2006 року, посилаючись на те, що підтвердження вказаного факту йому необхідне для встановлення причинного зв’язку його хвороби з виконуваною роботою.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року, позов задоволено частково.

Встановлено факт виконання ОСОБА_3 обов’язків прохідника відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" у період з 9 квітня 2003 року до 16 березня 2006 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною першою ст. 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

У своїй заяві до суду ОСОБА_3 просив установити факт виконання ним обов’язків прохідника протягом певного часу для встановлення причинного зв’язку його хвороби з виконуваною роботою.

До переліку фактів, визначеному в ч. 1 ст. 256 ЦПК України, юридичний факт, який просив установити ОСОБА_3, не відноситься.

Однак відповідно до ст. 256 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) , у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі ст. 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.

Згідно з пп. 68, 69, 70 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п) , усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13. Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.

Відповідно до п. 74 цього Порядку (1112-2004-п) в спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Отже, для підтвердження причинного зв’язку хвороби з виконуваною роботою законодавством передбачений не судовий порядок установлення такого факту, а інший порядок його встановлення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі. Справа підлягає поверненню до районного суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 336, 340, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відкрите акціонерне товариство "Київметробуд", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.