ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор‘євої Л.І.,
суддів: Барсукової В.М., Косенка В.Й.,
Балюка М.І., Луспеника Д.Д., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, третя особа – закрите акціонерне товариство "Український страховий альянс", про стягнення зі спадкоємців заборгованості спадкодавця за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 2 листопада 2004 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому було надано 16 870 доларів США строком до 2 листопада 2010 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом.
Згідно з додатком № 1 до кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися щомісяця, не пізніше 2 числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів відбувається з 1 до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
2 листопада 2004 року з метою забезпечення виконання зобов’язання між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_8, дружиною позичальника, укладено договір поруки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.
31 травня 2007 року позивач отримав лист від Дев‘ятої Київської державної нотаріальної контори, в якому повідомлялося, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 на майно, що складається з автомобіля "Пежо", видано на ім‘я відповідачів: батьків – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дружини – ОСОБА_5 та сина – ОСОБА_6.
Відповідно до договору від 8 жовтня 2004 року ОСОБА_9 придбав у відкритого акціонерного товариства "Ілта" автомобіль "Пежо" вартістю 100 484 грн.
Посилаючись на те, що у порушення вимог ст. 1281 ЦК України відповідачі не сплатили заборгованість позичальника за кредитом, АКІБ "УкрСиббанк", просив стягнути 3 162,29 доларів США заборгованості за кредитом, 84,64 долари США заборгованості за процентами, всього 3 246,93 долари США, що еквівалентно 16 397 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначали, що 2 жовтня 2007 року закрите акціонерне товариство "Український страховий альянс" (далі – ЗАТ "Український страховий альянс") виплатило на користь АКІБ "УкрСиббанк" як вигодонабувача за договором страхування автомобіля страхове відшкодування в сумі 66 264 грн. 88 коп. в якості погашення заборгованості ОСОБА_10 перед банком. Крім того, в результаті аварії автомобіль був повністю знищений, вартість його ремонту перевищує вартість автомобіля.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь АКІБ "УкрСиббанк" 10 363 грн. 81 коп. заборгованості та вирішено питання розподілу судових витрат.
У додатковому рішенні Солом’янського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року зазначено про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь АКІБ "УкрСиббанк" 10 363 грн. 81 коп. заборгованості у солідарному порядку.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 вересня 2009 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі АКІБ "УкрСиббанк" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Районний суд, задовольняючи позов частково, виходив із того, що відповідачі порушили покладений на них частиною 1 ст. 1281 ЦК України обов’язок про повідомлення АКІБ "УкрСиббанк" про смерть боржника, ОСОБА_10, і належним чином повідомили лише ЗАТ "Український страховий альянс".
Апеляційний суд, скасовуючи рішення та відмовляючи у позові, посилався на те, що законодавець зобов’язує спадкоємців повідомити кредитора про відкриття спадщини, тобто про смерть спадкодавця, але не визначає форму (спосіб) такого повідомлення, а тому повідомлення може бути здійснено у будь-якій формі, в тому числі усній. Шестимісячний строк пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника відраховується з дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки у наступному календарному місяці – у березні 2006 року боржник не виконав своїх зобов’язань зі сплати основного боргу та процентів за користування кредитом, банк міг застосувати пп. 5.4, 5.5, 5.7, 5.8 договору.
Апеляційний суд вважав, що ця обставина та те, що АКІБ "УкрСиббанк" є власником ЗАТ "Український страховий альянс" свідчить про те, що АКІБ "УкрСиббанк" був повідомлений про настання страхового випадку 23 лютого 2006 року, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України відмовив у позові.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2007 року позивачем на адресу Дев‘ятої Київської нотаріальної контори направлено претензію до спадкоємців боржника про наявність заборгованості за кредитним договором в сумі 13 641,30 доларів США та повідомлення спадкоємців, яким видано свідоцтво про право на спадщину. У цій претензії (як і у позовній заяві) банк зазначив, що про смерть боржника йому стало відомо у лютому 2007 року (а.с. 51).
31 травня 2007 року позивач отримав листа від Дев‘ятої Київської нотаріальної контори, в якому повідомлялося про те, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 на майно, що складається з автомобіля "Пежо" видано на ім‘я батьків померлого – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дружини – ОСОБА_5 та сина – ОСОБА_6
25 вересня 2007 року ЗАТ "Український страховий альянс" виплатило на користь АКІБ "УкрСиббанк" як вигодонабувача за договором страхування автомобіля страхове відшкодування в сумі 66 264 грн. 88 коп. в якості погашення заборгованості ОСОБА_10 перед банком.
Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Ураховуючи те, що висновком спеціаліста автотоварознавчого дослідження від 27 липня 2006 року вартість залишків автомобіля (оскільки автомобіль був у ДТП) складає 10 363 грн. 81 коп., суд першої інстанції правомірно стягнув цю суму з відповідачів у солідарному порядку.
Твердження апеляційного суду про те, що АКІБ "УкрСиббанк" дізнався про смерть боржника 23 лютого 2006 року, оскільки банк є власником ЗАТ "Український страховий альянс" та був повідомлений останнім, а також про те, що банк повинен був знати про смерть боржника у зв’язку з невиконанням ним зобов’язання у березні 2006 року не можна взяти до уваги, оскільки таке не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно до правил ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Районний суд дійшов вірного висновку про те, що спадкоємці не повідомляли банк про смерть боржника, а отже банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини. Дізнавшись про смерть боржника у лютому 2007 року, банк у квітні 2007 року звернувся до нотаріальної контори, тобто в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
За таких обставин, коли апеляційним судом помилково скасовані законні і обґрунтовані рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 10 вересня 2009 року скасувати, рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2008 року та додаткове рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор‘єва Судді: В.М. Барсукова М.І. Балюк В.Й. Косенко Д.Д. Луспеник