Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Балюка М.І., Косенка В.Й.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", дочірнього підприємства "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", ОСОБА_7 про визнання ордера недійсним, виселення, зобов’язання вчинити певні дії за касаційними скаргами акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (далі – АТХК "Київміськбуд") та дочірнього підприємства "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (далі – ДП "Екос") на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року,

У березні 2009 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі ордера від 23 листопада 2005 року їм надано право на проживання в кімнатах НОМЕР_1, НОМЕР_2 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1. У квітні 2007 року в зазначеному жилому приміщенні була зареєстрована як члені сім’ї мати ОСОБА_4 – ОСОБА_5 Указували, що вони перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. У кімнатах № 11 та № 12 у зазначеній квартирі проживав ОСОБА_8 зі своєю сім’єю, який на підставі виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва, був виселений. Згодом вони дізналися, що кімната № 12 у цій квартири була надана ОСОБА_9 на підставі ордера від 11 березня 2009 року, виданого згідно з розпорядженням Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 10 березня 2009 року № 202. Крім того, ОСОБА_7 без законних підстав вселився до кімнати № 11 у цій же квартирі. Вказували, що ордер видано ОСОБА_7 незаконно, оскільки виконавче провадження щодо виселення ОСОБА_8 не було закінчено та не було прийняте спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП "Екос" АТХК "Київміськбуд" про надання йому жилого приміщення. Також зазначали, що згідно зі ст. 54 ЖК України вони мають право та отримання звільнених кімнат № 11 і № 12 у комунальній квартирі НОМЕР_3 у будинку № 2а на вулиці Зої Гайдай у місті Києві, як такі, що проживають у цій квартирі та потребують поліпшення житлових умов. Просили визнати недійсним ордер від 11 березня 2009 року на ім’я ОСОБА_7, виданий згідно з розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 березня 2009 року № 202, на кімнату № 12; виселити ОСОБА_7 з кімнат № 11 та № 12 указаної квартири без надання іншого жилого приміщення, зобов’язати ДП "Екос" АТХК "Київміськбуд" прийняти спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету про надання їм у порядку поліпшення житлових умов кімнат № 11 і № 12 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1; зобов’язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію видати їм ордер на право зайняття кімнат № 11 і № 12 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року, позов задоволено. Визнано недійсним ордер від 11 березня 2009 року серії Б № 010197, виданий ОСОБА_7 згідно з розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 березня 2009 року № 202 на кімнату № 12 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_7 із кімнат № 11, № 12 квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов’язано ДП "Екос" прийняти спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету про надання в порядку поліпшення житлових умов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 кімнат № 11, № 12 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1. Зобов’язано Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ордер ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на право зайняття жилого приміщення – кімнат № 11, № 12 у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1.

У поданих до Верховного Суду України касаційних скаргах АТХК "Київміськбуд" і ДП "Екос" просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що будинок АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення від 21 липня 2009 року належить на праві власності АТХК "Київміськбуд".

Рішенням правління АТХК "Київміськбуд" від 31 жовтня 1995 року № 4 цей будинок передано на праві повного господарського відання ДП "Екос".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 жовтня 2004 року № 1915 (ra1915017-04) (зі змінами від 10 грудня 2004 року № 2240) будинку надано статус будинку для малосімейних.

Пунктом 3 указаного розпорядження зобов’язано адміністрацію та профспілковий комітет АТХК "Київміськбуд" надати житлові приміщення сім’ям, які постійно проживають, зареєстровані та перебувають на квартирному обліку в даному житловому будинку.

Судами встановлено, що згідно з ордером від 23 листопада 2005 року ОСОБА_3 на сім’ю з трьох осіб: він, дружина, син – поселився в кімнатах № НОМЕР_1, 19 площею 11,0 кв.м і 18,7 кв.м у квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11,12).

20 квітня 2007 року в кімнатах № НОМЕР_1, 19 у зазначеній квартирі зареєстрована мати ОСОБА_4 – ОСОБА_5 (а.с. 9).

Відповідно до довідки Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 5 лютого 2009 року № 292 позивачі перебувають на квартирному обліку за місцем реєстрації для поліпшення житловий умов (а.с. 13).

Постановою від 6 жовтня 2008 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3580 від 22 вересня 2008 року про виселення ОСОБА_8 разом із сім’єю з приміщення № 112 у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 60).

Постановою від 30 квітня 2009 року закінчено виконавче провадження з виконання рішення суду щодо виселення ОСОБА_8 (а.с. 70).

23 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до АТХК "Київміськбуд" про надання його сім’ї звільненого жилого приміщення – кімнат № № 12, 11 у цій квартирі, у задоволенні якої йому відмовлено (а.с. 14, 124).

На підставі ордера від 11 березня 2009 року № 010197, виданого на підставі розпорядження Оболонської районної державної адміністрації від 10 березня 2009 року № 202, ОСОБА_7 надано право на зайняття кімнати № 12 площею 11, 3 кв.м у комунальній квартирі НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із факту порушення прав членів сім’ї ОСОБА_3, які мають право на отримання звільнених житлових приміщень та з того, що одер від 11 березня 2009 року ОСОБА_7 з порушенням вимог ст. ст. 52, 58 ЖК України, оскільки не надано доказів, що зазначений ордер видано йому на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП "Екос" АТХК "Київміськбуд" і на вільне житлове приміщення.

Однак з такими висновками не можна погодитись, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Судами встановлено, що квартира НОМЕР_3 є комунальною, в якій сім’я ОСОБА_3 – ОСОБА_5, що складається з чотирьох осіб і перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, займає дві кімнати загальною площею 29, 7 кв.м (а.с. 12).

У зв’язку з виселенням сім’ї ОСОБА_8 у цій квартирі звільнилися дві кімнати № 11 та № 12 жилою площею 18, 5 кв.м і 11,4 кв. м (а.с. 12).

Відмовляючи ОСОБА_3 в отриманні його сім’єю зазначених жилих приміщень і надаючи кімнату № 12 площею 11,4 кв.м ОСОБА_7, АТХК "Київміськбуд" виходило з того, що в разі їх надання сім’ї ОСОБА_3 загальний розмір житлової площі на кожного члена сім’ї буде перевищувати 13,65 кв.м (а.с. 124).

Визнаючи дії АТХК "Київ" щодо розподілу звільнених житлових приміщень неправомірними, суди в порушення норм ст. ст. 60, 213, 214 ЦПК належним чином не перевірили і не дали оцінки доводам і запереченням сторін, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є житлове приміщення, яке звільнилося у квартирі й стосовно якого порушується питання про його надання в порядку ст. 54 ЖК України, оскільки ОСОБА_3 є наймачем інших кімнат у цій же квартирі.

За загальними правилами ст. ст. 51- 53 ЖК України питання про надання такого житлового приміщення вирішується тим органом, якому належить або у віданні якого знаходиться жилий будинок.

Застосування ст. 54 ЖК України має свої особливості.

Так, зокрема, якщо у квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Ізольоване житлове приміщення, що звільнилося у квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої ст. 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

Правила, передбачені чч. 1 і 2 цієї статті, застосовуються незалежно від належності жилого будинку.

У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил ч. 2 цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку (ст. 42 ЖК України).

Дійшовши висновку про право позивачів на отримання звільнених житлових приміщень, суд належним чином не перевірив, чи будуть у такому випадку дотримані вимоги ч. 2 ст. 54 ЖК України щодо загального розміру жилої площі і чи не буде перевищення норми жилої площі, установленої ст. 47 ЖК України (не більше 13,65 кв.м на одну особу).

Крім того, не дослідивши план квартири, суд не встановив, які житлові приміщення звільнились у квартирі: ізольовані чи неізольовані; чи ці приміщення, зокрема кімната № 12, можуть бути предметом окремого договору найму, ураховуючи те, що, за поясненнями сторін, кімнати № 11 і № 12 є суміжними й мають загальну площу 29, 9 кв.м, що перевищує норму жилої площі, установлену ст. 48 ЖК України для надання одній особі.

Ухвалюючи рішення про зобов’язання ДП "Екос" прийняти спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету про надання звільненого житлового приміщення ОСОБА_3, суд не врахував, що предметом спору на підставі ст. 54 ЖК є саме надання звільненого житлового приміщення.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Таким чином, судові рішення підлягаю скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", дочірнього підприємства "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.