Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Одеського національного політехнічного університету (далі-ОНПУ) до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діють також в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8 про виселення та зняття з реєстраційного обліку,

Одеський національний політехнічний університет звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 як молодший спеціаліст з 1 березня 1984 року знаходився на квартирному обліку університету для отримання житла. Після одруження і народження дитини сім’ї ОСОБА_6 надано дозвіл на тимчасове проживання у гуртожитку університету та після зміни правового статусу житла - з гуртожитку на відомчий житловий фонд - з ними укладено договір про тимчасове проживання у АДРЕСА_2 без зняття з квартирного обліку до одержання іншого житла. Після вселення відповідачів до цієї квартири вони продовжували перебувати на квартирному обліку на отримання житла на склад сім’ї з трьох осіб. У 2004 році ОСОБА_6 на сім’ю отримав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 площею 108,8 кв.м та на підставі свідоцтва про право власності на цю квартиру від 17 лютого 2004 року став її власником. Незважаючи на те, що університет забезпечив відповідача і членів його сім’ї квартирою, вони відмовляються добровільно виселитися з наданої їм для тимчасового проживання двокімнатної квартири АДРЕСА_2. Просили виселити відповідачів із спірної квартири у надану квартиру та зняти їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2007 року позов Одеського національного політехнічного університету про виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено. Виселено відповідачів з АДРЕСА_2 в трикімнатну АДРЕСА_1. Зобов’язано Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з АДРЕСА_2

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2008 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ставлять питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що у спірній АДРЕСА_2 та складається з двох кімнат жилою площею 25,35 кв.м зареєстровані та проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їхній неповнолітній син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

До жовтня 1995 року частина цього будинку, де розташована спірна квартира, мала статус студентського гуртожитку № 8 Одеського національного політехнічного університету та мала НОМЕР_1.

22 вересня 1983 року ОСОБА_6 за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету викладачів і співробітників ОНПУ прийнятий на квартирний облік як молодший спеціаліст.

30 квітня 1987 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7

У червні 1987 року подружжю Савич надано дозвіл на проживання і реєстрацію у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідачів народився син – ОСОБА_8.

У травня 2007 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано.

6 липня 1992 року адміністрація ОНПУ видала відповідачам ордери на склад сім’ї з трьох осіб на право заняття тих же двох кімнат під НОМЕР_1 у студентському гуртожитку № 8. Ці ордери надавали їм право проживати у гуртожитку ОНПУ у двох кімнатах. При цьому ОСОБА_6 зі складом сім’ї залишився перебувати на квартирному обліку на отримання упорядкованого житла.

У 1992 року адміністрація і профспілковий комітет ОНПУ звернулися до виконавчого комітету Приморської районної ради з проханням виключити частину студентського гуртожитку, праворотній флігель АДРЕСА_4 з переліку гуртожитків і визнання цієї частини будинку жилим будинком.

Рішенням виконавчого комітету Приморської районної ради від 6 жовтня 1995 року № 823 змінено статус (праворотній флігель) частини АДРЕСА_3 і вказана частина будинку визнана жилим будинком з поштовою адресою: АДРЕСА_2 яке зареєстроване в органах БТІ та РОН як відомчий будинок на балансі ОНПУ.

Після зміни правового статусу гуртожитку і переведення його до складу жилого фонду ОНПУ, рішенням ректорату і профспілкового комітету вирішено розподілити жилий фонд між співробітниками ОНПУ, які перебували на обліку на отримання упорядкованого житла.

Відповідно до протоколу спільного засідання ректорату і профспілкового комітету ОНПУ від 11 січня 1996 року щодо розподілу квартир у відомчому будинку, у п. 4 якого вказано, що двокімнатна квартира виділяється ОСОБА_6, а у п. 5.2 протоколу вирішено, що усі особи після отримання ордерів і вселення у надані квартири виключається зі складу контрольних списків на отримання житла.

ОСОБА_6, який перебував на квартирному обліку разом із своєю сім’єю була запропонована для постійного проживання спірна двокімнатна квартира № 13 площею 25,35 кв.м, проте отримувати її він відмовився та просив дозволити йому і членам його сім’ї проживати у цій квартирі тимчасово до забезпечення його житлом.

Рішенням ректорату і профспілкового комітету ОНПУ від 11 січня 1996 року надано ОСОБА_6 та членам його сім’ї право на тимчасове проживання у цій квартирі без зняття його з квартирного обліку та видано ордер № 178 від 26 березня 1996 року на тимчасове проживання. З квартирного обліку його не знято та він залишився із сім’єю проживати у цій квартирі на правах тимчасового жильця.

З 1992 року ОНПУ розпочав будівництво житлового будинку по пров. Світлому у м. Одесі.

15 листопада 1997 року ОСОБА_6 як особа, яка перебуває на квартирному обліку звернувся до позивача із заявою про надання йому квартири у будинку, що будується з частковою оплатою її вартості.

15 липня1998 року між ОНПУ та ОСОБА_6 укладено договір № 19 про дольову участь у будівництві жилого будинку по пров. Світлому.

У п 2.1.1 вказаного договору зазначено, що профспілковим комітетом і адміністрацією ОНПУ відповідачу розподілена трикімнатна квартира № 19 загальною площею 110 кв.м.

15 січня 2004 року ОСОБА_6 по акту приймання - передачі прийняв квартиру № 19 загальною площею 108,8 кв.м та 17 лютого 2004 року отримав свідоцтво про право власності на цю квартиру.

Судами встановлено, що університет за власні кошти та частково за кошти громадян, які були його працівниками та перебували на квартирному обліку, у тому числі відповідача, збудував АДРЕСА_1 саме для своїх працівників на пільгових для них умовах, - інвестори частково оплатили вартість наданого житла.

ОСОБА_7 відмова відповідачів від укладення договору найму спірної квартири на постійне користування нею, дало їм можливість перебувати на квартирному обліку та одержати АДРЕСА_1 у власність на пільгових умовах. З одержанням цієї квартири відпали підстави для тимчасового проживання у спірній квартирі, тому суди підставно виселили їх із неї без надання іншого жилого приміщення, - у одержану у власність квартиру.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судових рішень без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.