розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних,

У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 вересня 2005 року відповідачка позичила у нього 24 730 доларів США та 180 200 грн. із умовою повернення коштів до 21 вересня 2005 року, про що видала відповідні розписки, проте ОСОБА_4 своїх обов’язків не виконала й борг йому не повернула.

Позивач під час розгляду справи уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачки суму боргу – 377 050 грн. 80 коп., 205 842 грн. 53 коп. на відшкодування збитків у зв’язку з інфляцією та три проценти річних у розмірі 44 445 грн. 51 коп., а також відшкодувати судові витрати.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 26 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що відповідачка позичила у ОСОБА_3 грошові кошти, але не повернула їх, тому на підставі статті 625 ЦК України зобов’язана сплатити позивачу суму боргу в загальному розмірі 377 050 грн. 80 коп., в тому числі й еквівалент 24 730 доларів США станом на час розгляду справи, з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від зазначеної суми загального боргу.

Проте з такими висновками суду цілком погодитися не можна.

Судом установлено, що 2 вересня 2005 року ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_3 24 730 доларів США та 180 200 грн. й зобов’язалася повернути борг до 21 вересня 2005 року.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовою одиницею України є гривня. Інфляція – це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.

Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Таким чином за статтею 625 ЦК України встановлений індекс інфляції ураховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов’язань у валюті України – гривні.

Визначені статтею 625 ЦК України три проценти річних нараховуються за час прострочення від розміру простроченої суми.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, безпідставно застосував індекс інфляції до простроченої суми грошового зобов’язання у доларах США, а також не перевірив наведених позивачем розрахунків трьох процентів річних із урахуванням розміру простроченої суми грошового зобов’язання як у гривні, так і в доларах США.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду від 26 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.