ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Горлівської міської ради про визнання заяви про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру та договору купівлі-продажу недійсними й відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що в березні 2005 року він дозволив відповідачу з сім’єю тимчасово проживати в АДРЕСА_1, наймачем якої він був, проте в квітні 2007 року дізнався про те, що відповідач без його на те згоди та відома вирішив питання про приватизацію квартири на його, позивача, ім’я й існує договір купівлі-продажу квартири від 27 травня 2005 року, хоча він квартири не продавав, довіреності на право розпорядження нею жодній особі не видавав і грошей за квартиру не одержував.
Позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 травня 2005 року.
Згодом позивач доповнив позов вимогами про визнання недійсними заяви про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що наміру приватизувати квартиру він не мав, заяви про приватизацію не підписував і не подавав, ОСОБА_5 застосував обман, сам приватизував квартиру та оформив договір її купівлі-продажу, неправомірними діями відповідача йому також завдана моральна шкода.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін