Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Горизонт" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, третя особа: фермерське господарство "AURUM", про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_44, ОСОБА_48, ОСОБА_8, ОСОБА_47, фермерського господарства "AURUM", ОСОБА_25 на заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 4 листопада 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2009 року,

У березні 2008 року приватне сільськогосподарське підприємство "Горизонт" (далі - ПСП "Гризонт") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших про відновлення порушеного права, усунення перешкод у користуванні землею. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 3 березня 2002 року між ним і кожним із відповідачів укладено договори оренди земельних ділянок строком на п’ять років, які зареєстровано в Олександрійській сільській раді Золочівського району Харківської області. У вересні 2007 року поля №№ 4, 5, 6, що розташовані на території Олександрійської сільської ради Золочівського району Харківської області, та поле № 6, що розташоване на території Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області, були ним засіяні насінням елітної озимої пшениці. У жовтні 2007 року від відповідачів надійшли заяви, згідно з якими вони заперечують проти проведення посівних робіт на земельних ділянках. Вважає, що згідно із ч. 3 ст. 33 ОСОБА_23 України "Про оренду землі" указані договори поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були ними передбачені, оскільки письмові заперечення від відповідачів у березні-квітні 2007 року на адресу ПСП "Горизонт" не надходили. Просило суд до закінчення сільськогосподарського року та збору урожаю в 2008 році заборонити відповідачам і третій особі проводити будь-які роботи на спірних земельних ділянках та зобов’язати відповідачів і третю особу не чинити перешкоди у користуванні земельними ділянками на полях №№ 2 – 6, що розташовані на території Олександрійської сільської ради Золочівського району Харківської області, та полі № 6, що розташоване на території Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

У серпні 2008 року ПСП "Горизонт" змінило позовні вимоги та просило суд визнати за ним право власності на посіви елітної озимої пшениці на зазначених полях.

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 4 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2009 року, позов ПСП "Горизонт" задоволено частково. Визнано за ПСП "Горизонт" право власності на посіви озимої пшениці врожаю 2008 року в межах полів:

- № 6 на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області на земельних ділянках ОСОБА_44, ОСОБА_14, ОСОБА_34, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_22;

- № 5 на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області на земельних ділянках ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_29;

- № 4 на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області на земельних ділянках ОСОБА_23, ОСОБА_40, ОСОБА_48, ОСОБА_47, ОСОБА_9, ОСОБА_49;

- № 6 на території Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області на земельних ділянках ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_30

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_44, ОСОБА_8, ОСОБА_47 просять скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційних скаргах ОСОБА_25, фермерське господарство "AURUM" (далі - ФГ "AURUM"), ОСОБА_48 просять скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПСП "Горизонт" відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_44, ОСОБА_8, ОСОБА_47 підлягають задоволенню в повному обсязі, касаційні скарги ОСОБА_25, ФГ "AURUM", ОСОБА_48 – частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПСП "Горизонт", суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що 3 березня 2002 року між ПСП "Горизонт" та кожним із відповідачів строком на п’ять років укладено договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Олександрійської сільської ради та Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області. Указані договори зареєстровано в Олександрійській сільській раді Золочівського району Харківської області. У вересні 2007 року позивач посіяв елітну озиму пшеницю на земельних ділянках деяких відповідачів. На момент внесення насіння в ґрунт були відсутні договори оренди, зареєстровані в установленому законом порядку та укладені між відповідачами та позивачем чи між відповідачами та третьою особою.

Суд дійшов висновку, що позивач згідно зі ст. ст. 328, 331 ЦК України набув право власності на спірні посіви озимої пшениці врожаю 2008 року на земельних ділянках ОСОБА_44, ОСОБА_14, ОСОБА_34, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_22; ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_29; ОСОБА_23, ОСОБА_40, ОСОБА_48, ОСОБА_47, ОСОБА_9, ОСОБА_49; ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_30

Проте з висновками суду погодитися не можна з таких підстав.

Згідно з п. 17 розділу X "Перехідні положення" ЗК України (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Судами встановлено, що у квітні 2004 року відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, проте не враховано, що особа з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю набуває статусу власника земельної ділянки. Оскільки змінюється предмет оренди та статус орендодавця, договір оренди слід вважати припиненим.

У порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України суд помилково керувався ст. ст. 328, 331 ЦК України та не застосував положення ЗК України та ОСОБА_23 України "Про оренду землі", які є спеціальними до спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 25 ОСОБА_23 України "Про оренду землі" орендар має право отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90, ч. 1 ст. 95 ЗК України право власності на посіви мають власники земельних ділянок або землекористувачі.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

У матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення від 25 березня 2008 року, з якої вбачається, що директор ПСП "Горизонт" порушив вимоги ст. ст. 125, 126 ЗК України, а саме використовує земельні ділянки під посіви озимої пшениці на території Олександрійської сільської ради Золочівського району Харківської області площею 260,7 га, з яких 113,29 га знаходяться в оренді у ФГ "AURUM". (а.с. 152 т. 1)

Суд указаній обставині оцінки не надав та належними чином не з’ясував, на якій підставі ПСП "Горизонт" здійснило посіви пшениці на спірних земельних ділянках.

Відповідно до ст. ст. 28, 29 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи; здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ "AURUM" зазначало, що згідно зі свідоцтвом про смерть (а.с. 10 т. 4) ОСОБА_22 помер 26 лютого 2008 року, тобто ще до моменту звернення ПСП "Гризонт" з позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції вказаного не врахував і не усунув порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_44, ОСОБА_8, ОСОБА_47 задовольнити.

Касаційні скарги ОСОБА_25, фермерського господарства "AURUM", ОСОБА_48 задовольнити частково.

Заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 4 листопада 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області 18 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.