розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Манявська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом і за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно із заповітом його батька має право на 1/2 частину спадкового житлового будинку АДРЕСА_1, на який свідоцтво про право власності незаконно отримала його сестра – відповідачка у справі.

У травні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом і просила визнати за нею право власності на спірний житловий будинок, посилаючись на те, що цей будинок не може бути об’єктом спадщини, оскільки вона за власні кошти його перебудувала та добудувала надвірні будівлі.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати й залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції не з’ясував об’єм спадкового майна та безпідставно відмовив у позові ОСОБА_4, хоча й визнав її право на спадщину.

Погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених п. 5 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд лише з підстав, вичерпно визначених у ст. 311 ЦПК України.

Такі підстави апеляційним судом узагалі не наведені. Крім того, у своїй ухвалі суд фактично посилається на п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України (неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи), проте зазначене є лише підставою для скасування чи зміни рішення місцевого суду з ухваленням апеляційним судом власного рішення.

Таким чином, а пеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, безпідставно посилався на с т. 311 ЦПК України (1618-15) (не вказавши її пункт та частину), однак, маючи повноваження, передбачені ст. 309 ЦПК України, щодо ухвалення нового рішення або зміни рішення суду, від виконання своїх процесуальних обов’язків ухилився.

Прохання касаційної скарги про залишення без змін рішення суду першої інстанції безпідставне, оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, не переглянув рішення суду першої інстанції по суті доводів апеляційної скарги, а обмежився лише з’ясуванням процесуальних підстав для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатись законною й обґрунтованою та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.