Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відшкодування шкоди, завданої злочином, за касаційними скаргами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі – ВАТ "Ощадбанк") та заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі ВАТ "Ощадбанк" на заочне рішення Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 серпня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_9, зловживаючи службовим становищем керуючого Менським відділенням №3061 ВАТ "Ощадбанк", багаторазово знімала з їхніх поточних банківських рахунків кошти, які обертала у свою власність і безпідставно перераховувала на користь інших осіб. Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 4 лютого 2009 року в кримінальній справі ОСОБА_9 визнано винною в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Після уточнення позовних вимог просили стягнути з ВАТ "Ощадбанк" на їхню користь матеріальну шкоду, завдану злочином, з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних.

Заочним рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_6 400 699 грн. 19 коп. матеріальної шкоди, завданої злочином (у тому числі інфляційні збитки та 3% річних); на користь ОСОБА_7 973 820 грн. 98 коп. (у тому числі інфляційні збитки та 3% річних); на користь ОСОБА_8 123 073 грн. 94 коп. (у тому числі інфляційні збитки та 3% річних). Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 2 червня 2009 року заяву ВАТ "Ощадбанк" про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 серпня 2009 року заочне рішення Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року залишено без змін.

Представники ВАТ "Ощадбанк" звернулися з двома касаційними скаргами до Верховного Суду України: в одній просять скасувати заочне рішення Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 серпня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і закрити провадження у справі; у другій – скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі ВАТ "Ощадбанк" звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати заочне рішення Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 серпня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги представників ВАТ "Ощадбанк" підлягають задоволенню частково.

Касаційна скарга заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі ВАТ "Ощадбанк" підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до ст. 1172 ЦК України банк зобов’язаний відшкодувати ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 шкоду, завдану його працівником ОСОБА_9 під час виконання нею трудових (службових) обов’язків. Крім того, відповідно до положень ст. ст. 625, 1073 ЦК України в разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен сплатити позивачам проценти та інфляційні збитки.

З такими висновками судів повністю погодитись не можна.

За положеннями ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є реальні збитки та упущена вигода.

Судом установлено, що приватний підприємець ОСОБА_7 у 2000 році відкрила поточний рахунок № НОМЕР_1; приватний підприємець ОСОБА_8 відкрив у 2004 році поточний рахунок № НОМЕР_2, у 2007 році – поточний рахунок №НОМЕР_3; приватний підприємець ОСОБА_6 відкрив на своє ім’я картковий рахунок у 2004 році № НОМЕР_4 для пластикової платіжної картки, у 2007 року – поточний рахунок № НОМЕР_5. На вказаних рахунках обліковувалися їхні особисті кошти для здійснення підприємницької діяльності. ОСОБА_9 як керуюча філією – Менським відділенням №3061 ВАТ "Ощадбанк", використовуючи дружні та довірливі стосунки з ОСОБА_6, достовірно знаючи, що він особисто займається фінансово-господарською діяльності своєї дружини, ОСОБА_7, та сина, ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, багаторазово знімала з поточних банківських рахунків, відкритих позивачами в цьому відділенні, належні їм кошти, які обертала в свою власність і безпідставно перераховувала їх на користь інших осіб. Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 4 лютого 2009 року ОСОБА_9 визнано винною в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Вироком установлено, що загальна сума грошових коштів, якими ОСОБА_9 незаконного заволоділа на свою користь за період з 2004 до 2007 року, складає: з рахунків ОСОБА_6 – 152 961 грн., з рахунків ОСОБА_7 – 306 578 грн. та з рахунків ОСОБА_8 – 68 860 грн. Загальна сума грошових коштів, які ОСОБА_9, зловживаючи службовим становищем, безпідставно перерахувала на рахунки третіх осіб, складає: з рахунків ОСОБА_7 – 252 539 грн. 20 коп., з рахунків ОСОБА_6 – 95 тис. грн.

За положеннями ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, установивши, що під час виконання трудових обов’язків працівник банку своїми незаконними діями завдав шкоду позивачам, суд дійшов правильного висновку, що відшкодування такої шкоди покладається на ВАТ "Ощадбанк" відповідно до положень ст. 1172 ЦК України.

Разом з тим не можна погодитись із висновком суду про застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 625, 1073 ЦК України, якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язання.

Оскільки суд неправильно визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка їх регулює, одночасно застосував санкції за невиконання договірних зобов’язань і санкції, які застосовуються до деліктних зобов’язань, що є недопустимим, ухвалене судом рішення не можна вважати законним і обгрунтованим.

Зазначене залишилось поза увагою апеляційного суду.

Ураховуючи те, що неправильне застосування судами норм матеріального й порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, судові рішення відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи представника банку, викладені в касаційній скарзі про те, що суд порушив правила юрисдикції, є безпідставними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що поточні рахунки були відкриті позивачами, у тому числі й для підприємницької діяльності, але спір виник не з приводу підприємницької діяльності, а з приводу завдання шкоди їхньому особистому майну злочином, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі ВАТ "Ощадбанк" задовольнити.

Заочне рішення Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.