розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного банку "Ікар-Банк" до ОСОБА_3, дочірнього підприємства "Глобус Донецьк 1" про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Глобус Донецьк 1" на заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 21 листопада

2008 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 31 липня

У вересні 2008 року акціонерний банк "Ікар-Банк" (далі – АБ "Ікар-Банк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та дочірнього підприємства "Глобус Донецьк 1" (далі – ДП "Глобус Донецьк 1"), в якому просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2005 року.

Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від

21 листопада 2008 року позов АБ "Ікар-Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ДП "Глобус Донецьк 1" на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 21 вересня 2005 року в розмірі 2 781 грн. 09 коп., штраф у розмірі 110 грн., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 31 липня

2009 року заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від

21 листопада 2008 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ДП "Глобус Донецьк 1" на користь АБ "Ікар-Банк" суму неповернутого кредиту за договором від 21 вересня 2005 року в розмірі 1 751 грн. 09 коп. та штраф у розмірі 70 грн. У іншій частині рішення залишено без змін.

ДП "Глобус Донецьк 1" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судами встановлено, що 21 вересня 2005 року між АБ "Ікар-Банк", ОСОБА_3 та ДП "Глобус Донецьк 1" укладено тристоронній кредитний договір, за умовами якого АБ "Ікар-Банк" надав ОСОБА_3 кредит у сумі 6 346 грн. 09 коп. зі строком погашення до 21 вересня 2005 року, а ДП "Глобус Донецьк 1" згідно з п. 10 указаного вище договору виступив поручителем за кредитним договором із солідарними зобов’язаннями.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 сплатила не всю суму кредиту, а тільки 4 595 грн., у зв’язку із чим сума заборгованості за кредитним договором складає 1 751 грн. 09 коп.

Пунктом 11 зазначеного вище кредитного договору передбачено, що в разі несплати позичальником відповідних сум у встановлені договором строки ДП "Глобус Донецьк 1" бере на себе зобов’язання сплатити АБ "Ікар-Банк" необхідну суму протягом двох днів з моменту письмового звернення банку до нього.

Задовольняючи позов АБ "Ікар-Банк", суд першої інстанції виходив із того, що ДП "Глобус Донецьк 1" як поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність за кредитним договором, ураховуючи те, що порука не припинена, оскільки АБ "Ікар-Банк" дотримано передбачений

ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) строк у шість місяців для пред’явлення вимоги до поручителя щодо виконання зобов’язання.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором: зменшуючи її розмір з 2 781 грн.

09 коп. до 1 751 грн. 09 коп., апеляційний суд виходив з уточнених позовних вимог АБ "Ікар-Банк", які залишились поза увагою суду першої інстанції. У іншому апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Однак з висновками судів погодитись не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з викладеного позовні вимоги АБ "Ікар-Банк" до ДП "Глобус Донецьк 1" повинні розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ), оскільки відповідно до ст. 12 ГПК України спір між двома юридичними особами підвідомчий господарському суду, що залишилось поза увагою судів.

Крім того, суди не дали належної оцінки тому, що на підтвердження факту дотримання строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, щодо пред’явлення вимоги до поручителя АБ "Ікар-Банк" посилався на лист від

6 серпня 2008 року № 26/08П-ДПД1, яким банк пред’явив поручителю вимогу перерахувати суму заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 21 вересня 2005 року, укладеним із ОСОБА_3 (а.с. 16-17), що не містить відповідних реквізитів про його реєстрацію юридичною особою як вхідної кореспонденції, а містить лише підпис ОСОБА_4 про отримання вказаного листа 7 серпня 2008 року

У порушення вимог ст. 214 ЦПК України судами не встановлено: чи є ОСОБА_4 уповноваженою особою ДП "Глобус Донецьк 1" на отримання кореспонденції в АБ "Ікар-Банк", чи отримано 7 серпня 2008 року зазначену вимогу уповноваженими особами ДП "Глобус Донецьк 1" та чи зареєстровано цей лист у журналі реєстрації вхідної кореспонденції цієї юридичної особи, хоча з’ясування зазначених обставин має суттєве значення для вирішення питання про дію чи припинення дії договору поруки.

Отже, ураховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог АБ "Ікар-Банк" до ДП "Глобус Донецьк 1" слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити, в іншій частині рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 340, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Глобус Донецьк 1" задовольнити частково.

Заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від

21 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2009 року в частині задоволення позовних вимог акціонерного банку "Ікар-Банк" до дочірнього підприємства "Глобус Донецьк 1" скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

У частині задоволення позовних вимог акціонерного банку "Ікар-Банк" до ОСОБА_3 рішення апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2009 року залишити без змін.