ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор’євої Л.І.,
Балюка М.І., Барсукової В.М., -
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, відкритого акціонерного товариства "Згурівський бурякорадгосп", Фонд державного майна України в Київській області, третя особа – державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" про визнання правочину недійсним та стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року,
встановила:
У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 15 липня 2008 року він подав заявку до Фонду державного майна України та перерахував кошти в сумі 155 тис. грн. на придбання державних акцій відкритого акціонерного товариства "Згурівський бурякорадгосп" (далі – ВАТ "Згурівський бурякорадгосп"). За результатами спеціального аукціону, проведеного державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" він став власником 2 471 166 акцій номіналом 0, 25 коп. за кожну. Під час звернення до ВАТ "Згурівський бурякорадгосп" він дізнався що підприємство є банкрутом і на підприємстві діє ліквідаційна комісія. Посилаючись на те, що фонд державного майна України надав неправильну інформацію, розміщену в газеті щодо продавця державних акцій, а ВАТ "Згурівський бурякорадгосп" не повідомив Фонд державного майна України про ліквідацію підприємства як банкрута, просив визнати правочин щодо придбання акцій на аукціоні недійсним та стягнути з відповідачів солідарно на його користь 155 тис. грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Григор’єва М.І. Балюк В.М. Барсукова