Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, про захист права власності та виселення; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Тарасівська сільська рада, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання житлового будинку спільною власністю подружжя та поділ майна подружжя,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, про захист права власності та виселення. Свій позов мотивувала тим, що їй на підставі договору дарування від 18 червня 2008 року належить житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідачі чинять перешкоди позивачці у здійсненні права власності, у зв’язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Тарасівська сільська рада, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання житлового будинку спільною власністю подружжя та поділ майна подружжя. Крім того, просила поділити автомобіль ВАЗ – 2101, який придбано за період шлюбу та визнати за нею право власності на 1\2 частину цього автомобіля.

Рішенням Києво – Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та зобов’язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Києво – Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області зняти вказаних осіб з реєстрації у зазначеному будинку. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину автомобіля ВАЗ – 2101, державних номерний знак НОМЕР_1. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2010 року рішення Києво – Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявники ставлять питання про скасування постановленої ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваної ухвали, доданих до неї матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеної ухвали.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, про захист права власності та виселення; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Тарасівська сільська рада, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання житлового будинку спільною власністю подружжя та поділ майна подружжя, за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2010 року.